Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив

2) Над цінні ідеї – патологічне перетворення природної реакції на реальні події; домінування у свідомості ідей, які не відповідають їх дійсному значенню, супроводжуються значною емоційною напругою і відсутністю. Критичного відношення до них.

3) Нав’язливі думки – думки, уявлення. Згадування. Які виникають мимо волі людини при повній критичності своїх суджень:

• нав’язливі стани, серед яких – фобії;

- агорафобія – страх перед широким простором;

- клаустрофобія – боязно закритих приміщень;

і інші.

4) Паралогічне мислення – порушення здатності висловлювати правильні логічні судження.

5) Розенерство – безплідне мудрування” (міркування заради міркування).

6) Сповільнене мислення – хворі розмовляють і думають повільно.

7) В’язке мислення – хворі повторюють одні і ті самі думки.

8) Прискорене мислення – мовне збудження, вихор думок, що швидко змінюють одна одну; непослідовність думок; хворий не встигає закінчити оду фразу, а вже починає іншу.

За такими хворими дуже непросто доглядати. Хворі можуть неправильно розуміти або по своєму тлумачити звернення до них питання. Їхні неадекватні вчинки і висказування викликають роздратованість навколишні. Саме тому такі хворі потребують витримки і високого рівня співчуття. Найкраща форма поведінки для медичного працівника – доброзичливість.

6. Мова – основа мислення.

Мова – суспільно-зумовлена система знаків, що служить засобом спілкування в даному суспільстві.

Функції мови:

• спілкування (комунікативна функція) – це головна функція мови;

• означення (сигніфікативна функція);

• вираження (експресивна);

• впливу;

• передачі і засвоєння суспільно-історичного досвіду та знаряддя інтелектуальної діяльності тощо.

Фізіологічна основа мови – центральні механізми (різні відділи кори півкуль головного мозку) і периферичні механізми (функція голосових зв’язків, органів мови і дихання).

Види мови:

1) усна (експресивна) – мова вголос;