Учення про м'язи. Походження та розвиток м'язів і фасцій
За функцією всі м'язи розподіляють на згиначі та розгиначі (mus-culus flexor et extensor) відвідні й привідні (musculus abductor et adductor), привертані та відвертані (musculus pronator et supinator, а також м'язи-стискачі (musculus sphincter).
При рухах тіла, навіть незначних, скорочується багато м'язів, але діють вони по-різному. Відповідно до цього м'язи, що здійснюють той або інший рух, поділяють на агоністи, антагоністи, синергісти та фіксатори.
Агоніст — це м'яз чи група м'язів, які виконують необхідний рух, антагоніст — м'яз чи кілька м'язів, які протидіють цьому. Синергісти — м'язи, що сприяють агоністам, а фіксатори — ті, які виключають з руху частину скелета, не потрібну для виконання руху. Слід чітко уявляти, що кожен з м'язів тіла людини при різних рухах може бути спочатку агоністом, потім синергістом і навпаки.
Складна робота м'язів полегшується допоміжними утворами: фасціями, синовіальними сумками та піхвами, м'язовими блоками і сесамоподібними кістками. Найбільше значення для функціонування м'язів мають фасції (fasciae), які поділяють на поверхневу, або підшкірну, і глибоку, або власну. Поверхнева фасція утворена волокнистою сполучною тканиною і в основному лежить пучками між жировими відкладеннями. Тільки в деяких місцях тіла поверхнева фасція має вигляд тонкої пластинки (на животі, стегні).
Глибока фасція побудована з пластинчастої сполучної тканини і є майже на всіх ділянках тіла людини. Щільність фасції залежить від сили м'яза (чим сильніший м'яз, тим щільніша фасція). Від фасції відходять відростки, що відділяють групи м'язів різної функції (наприклад, згиначі від розгиначів). Там, де м'язи розміщуються кількома шарами, глибока фасція розщеплюється на кілька пластинок і утворює фасціальні піхви. Розрізняють волокнисті піхви, утворені тільки фасцією, і волокнисто-кісткові, сформовані фасцією та кістками.
Фасції утворюють також піхви для судин, нервів та деяких внутрішніх органів. Якщо цілісність фасції порушується і в цьому місці випинається м'яз або інший орган, утворюється м'язова грижа.
У тих місцях, де сухожилки прилягають до кісток, а також між близькорозташованим сухожилком та шкірою знаходяться синовіальні сумки (bursae synoviales), заповнені синовіальною рідиною, яка сприяє ковзанню сухожилків.
Іноді м'язи проходять над кістками або щільними сполучнотканинними та хрящовими утворами і змінюють напрям. У цих місцях утворюються блоки м'язів, наприклад, блок верхнього косого м'яза очного яблука.
У сухожилках деяких м'язів, біля прикріплення їх до кісток, іноді знаходяться невеликі, кулястої форми сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea), які збільшують кут прикріплення сухожилків до кісток і тим самим посилюють дію м'яза на кістку.
М'язи та фасції голови. М'язи голови (musculi capitis) за функцією та топографією поділяють на м'язи очного яблука, язика та піднебіння, а також підпотиличні, жувальні і м'язи лиця. М'язи очного яблука, язика та піднебіння за традицією розглядають у відповідних розділах.
До групи підпотиличних м'язів (musculi suboccipitales) входять передній та бічний прямі м'язи голови; великий та малий задні прямі м'язи голови, а також верхній та нижній косі м'язи голови і, нарешті, ремінний і довгий м'язи голови.
Передній прямий м'яз голови (musculus rectus capitis anterior) починається від поперечного відростка І шийного хребця і прикріплюється до основної частини потиличної кістки. Функція: нахиляє голову вперед.
Бічний прямий м'яз голови (musculus rectus capitis lateral is) починається від поперечного відростка І шийного хребця і прикріплюється до бічної частини потиличної кістки. Функція: нахиляє голову у свій бік.Великий та малий задні прямі м'язи голови (musculi recti capitis posteriores major et minor) починаються відповідно від остистого відростка II шийного хребця та заднього горбка І шийного хребця і прикріплюються до нижньої каркової лінії. Функція: при односторонньому скороченні повертають голову у свій бік, а при двосторонньому — тягнуть її назад.
Верхній та нижній косі м'язи голови (musculi obliqui capitis superior et inferior) починаються від поперечного віростка І шийного хребця і остистого відростка II шийного хребця і прикріплюються: верхній — до нижньої каркової лінії, а нижній — до поперечного відростка І шийного хребця. Функція: така сама, як і попередніх м'язів.