Цукровий діабет у вагітних та новонароджених
Цукровий діабет – найпоширеніший патологічний стан, який впливає на життя вагітної жінки та плода. Від діабету страждають 0,3% жінок дітородного віку, що хворіли на діабет до вагітності.
Діабет вагітних – це порушення толерантності до глюкози, що виникає під час вагітності, і зникає після родів. Даний процес під час вагітності відображує фізіологічний вплив контрінсулінових плацентарних гормонів, а також інсулінорезистентності. Тому першорядного значення набуває раннє виявлення порушеної толерантності до глюкози, оскільки у 40% жінок з діабетом вагітних в анамнезі протягом 6-8 років розвивається клінічний діабет, а на фоні ін толерантності до глюкози зростає ризик перинатальної смертності і детопатії. У всякому випадку обов’язковим є визначення рівня глікемії кожній вагітній жінці.
Крім діабету вагітних виділяють вагітність на фоні цукрового діабету І або ІІ типу. Діабет при вагітності – це стан підвищеного ризику як для жінки, а і для плода. Серед вагітних жінок, хворих на діабет, частіше відзначаються звичайні ускладнення вагітності (інфекції, багатоводдя, пресклампсія порушення в плаценті). До ускладнень, які пов’язані з діабетом, належать:
- розвиток або прогресування діабетичних ангівопатій, інсулінозалежності у жінок;
- довільні аборти, мертвонароджуваність. Внутрішньоутробна смерть, вроджені види розвитку і маркросомія плода;
- підвищений рівень перинатальної та захворювання новонароджених.
Для зменшення частоти ускладнень, що розвиваються у матері і плода, для цієї категорії хворих вже з перших тижнів вагітної необхідна максимальна компенсація цукрового діабету при відсутності гіпоглікемічних реакцій. З цією метою хворі на цукровий діабет при діагностиці вагітності повинні бути госпіталізовані для стабілізації діабеті і повного обстеження. При цьому слід належним чином оцінити функцію, нирок (величину клуб очкової фільтрації, креатині ну у крові, добову протеїнурію тощо), стан очного дна, серцево-судинної системи. Після обстеження необхідно вирішити питання про можливість збереження вагітності. Пропонується класифікація P.White, яка характеризує численну (Р,%) ймовірність народження життєздатної дитини залежно від тривалості і судинних уражень при діабеті у матері.
Клас А.Порушення толерантності до глюкози при відсутності інших ускладнень: р=100.
Клас Б. Тривалість діабету до 10 років, захворювання виникло у віці понад 20 років судинних уражень немає: р=67.
Клас Г. Тривалість діабету понад 20 років, виникнення хвороби у віці до 10 років, наявність ретинопатії: р=32.
Клас Д. Кальцефікація судин таза: р=13.
Клас Е. Діабетична нефропатія: р=3.
Прямими протипоказами до збереження вагітності є прогресуюча нефропатія з артеріального гіпертонією, ретинопатія (особливо проліферативна) лабільний ІЗЦД, наявність діабету у чоловіка хворої, поєднання діабету з резус-сенсибілізацією, а також повторні мертвонароджуваність або фетопатії.
Якщо жінка наполягає на збереженні вагітності, слід добитися компенсації цукрового діабету.
Жінкам з ІНЗЦД здебільшого призначають лікування дієтою, а при стійкому підвищенні базальної глікемії вище 6,0 ммоль/л. можна рекомендувати призначення інсуліну. При ІЗЦД під час першого триместру вагітності спост6рігається зменшення потреби в інсуліні, можливі гіпоглікемічні стани, кето ацидоз, токсикози вагітності. Зменшення потреби в інсуліні зумовлюється посиленим засвоєнням плодом глюкози, що надходить через плаценту, і зниженням апетиту у вагітних на фоні токсикозу. У цьому періоді особливо слід контролювати рівень цукру в крові і сечі з метою запобігання гіпоглікемії і креацидозу. У другому та третьому триместрах потреба в інсуліні зростає в результаті контрінсулінової дії плацентарних гормонів. Тому для компенсації діабету іноді необхідним є триразове введення простого інсуліну з пролонгованим у двох ін’єкціях.