Харчові токсикоінфекції

У разі стрептококової токсикоінфекції у хворих, крім симп¬томів ураження шлунка і кишок, часто виникає біль у горлі вна¬слідок розвитку катарального фарингіту чи тонзиліту.

Хворі на клостридійну харчову токсикоінфекцію скаржать¬ся на різкий біль в епігастрії, навколо пупка, іноді оперізуваль-ний. Нудота незначна, блювання частіше немає. Випорожнення рясні, водянисті, з бульбашками газу, можуть бути з домішками крові. Температура тіла здебільшого нормальна. В ослаблених осіб і дітей часом розвивається гострий анаеробний сепсис, не¬кротичний ентерит, що можуть призвести до смерті.Ускладнення. Захворювання відзначаються короткочас¬ним, здебільшого неускладненим перебігом зі сприятливим на¬слідком. Ускладнення виникають при тяжкому перебігу хвороби, переважно в осіб похилого і старечого віку з тяжкою супровід¬ною патологією. Можуть розвинутись інфекційно-токсичний шок, гіповолемічний шок, гостра серцево-судинна недостатність, гос¬тра ниркова недостатність, сепсис.

Лабораторна діагностика. Діагноз підтверджують таки¬ми методами:

* бактеріологічним. Для дослідження беруть блювотиння, промивні води шлунка (перші порції), кал, залишки їжі, а при ПІДозрі на сепсис — також кров, сечу. Матеріал забирають до початку лікування протимікробними препаратами. Посіви роблять на щільні диференціальні середовища - агар Ендо чи Левіна, Плоскірєва.

При виділенні культури необхідно врахувати, що умовно-патогенні бактерії можуть бути в кишках практично здорових людей.

Етіологічний діагноз можна підтвердити таким чином:

- виділенням того самого збудника від хворих та із залишків підозрілого продукту;

- додержанням ідентичних штамів бактерій у декількох хво¬рих, які споживали ту саму їжу;

- виділенням одного і того ж штаму з різних матеріалів (промивні води шлунка, блювотиння, кал) в одного хворого в кількості не менше ніж 106в 1 г та зменшенням цього показника в процесі одужання;

-серологічними. Позитивна РА або інші імунологічні реакції 3 автоштамом ймовірного збудника, зростання титру антитіл в 4 рази і більше в динаміці захворювання в парних сироватках крові, що беруть при госпіталізації хворого і через 7-10 днів.

Достовірним етіологічний діагноз є тоді, коли підтвер-j джений і бактеріологічним, і серологічним методами, а також? виключено сальмонельоз, шигельоз, ешерихіоз, кампілобактеріоз, вірусні і протозойні діареї.

Догляд і лікування хворих. Невідкладну допомогу тяжкохворому надають вдома і лише після цього його госпіталізують. Необхідно якомога швидше промити шлунок і кишки з метою звільнення від мікробів і токсинів.

Промивають шлунок за допомогою шлункового зонда чи беззондовим методом. Для промивання краще використовувати пере¬варену воду або 2 % розчин натрію хлориду. Промивати потрібно до відходження чистої води. Перевагу надають промиванню зондом, тому що воно краще очищає шлунок. За допомогою сифони0,, клізми очищають кишечник. При колапсі негайно вводять глюкортикоїди і судинні препарати (кордіамін, мезатон).

Для подальшого виведення токсинів, що залишились у трав¬ному каналі, дають всередину сорбенти: силлард П по 2-3 г 3-4 рази на добу, активоване мікросферичне вугілля марки СКН до¬зою 45 г одноразово або 10-15 г на воді 3-4 рази на добу 2-3 дні підряд. Препаратом вибору може бути ентеродез, поліфепан. Раннє застосування ентеросорбентів сприяє швидкому поліпшенню са¬мопочуття і зниженню інтоксикації, запобігає ускладненням.

За клінічними показаннями проводять регідратаційну і дезінтоксикаційну терапію. Для цього застосовують ізотонічний розчин натрію хлориду, трисіль, ацесіль внутрішньовенне. При вираженому зневодненні сольові розчини доцільно почати вво-дити внутрішньовенне ще на догоспітальному етапі. Якщо при¬пинилось блювання, краще перейти на оральну регідратацію. Пре¬паратами вибору для оральної регідратації є глкжосол і регідрон. Розчини дають пити підігрітими до 36-38 °С по 50-100 мл кожні ) 10-15 хв, усього 2-5 л залежно від ступеня зневоднення. Можна застосовувати також відвар сушених яблук, родзинок.