Харчові токсикоінфекції
Харчові токсикоінфекції (toxicoinfectiones alimentariae) -група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікро¬би та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту чи гастроентериту.
Етіологія. Харчові токсикоінфекції спричинюються бакте¬ріями, які виробляють ентеротоксини. Найчастіше захворювання зумовлені клебсієлами, протеями, цитробактерами, кишковими паличками, стрептококами, стафілококами, галофільними вібріо¬нами, клостридіями.
Більшість із них досить стійкі в довкіллі, здатні розмножува¬тись у харчових продуктах.)
Епідеміологія. Джерелом збудника найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини і птахи - хворі або здорові бактеріоносії. Вони виділяють збудників у довкілля з випорожненнями. Оскільки вказані бактерії дуже поширені в природі, джерело їх походження встановити часто не вдається. іЗа деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмо¬нію. Механізм передачі збудника фекально-оральний. Найчасті¬ше він реалізується харчовим шляхом, рідше – водним. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не об-робляються термічне безпосередньо перед вживанням (холодець, салат, заливне, сметана, торт тощо).
Патогенез. Захворювання виникає при потраплянні в організм людини значної кількості бактерійних ентеротоксинів. Тому важливою умовою виникнення харчової токсикоінфекції є попереднє інтенсивне розмножування бактерій в харчовому продукті. Маючи тропізм до ентероцитів, токсини спричинюють за¬палення слизової оболонки шлунка й кишок, стимулюють синтез біологічно активних речовин, моторику травного каналу. Це при¬зводить до виникнення блювання і проносу, втрати рідини, що мо¬жуть спричинити зневоднення. Розвиваються також загальнотоксичний синдром зі змінами серцево-судинної і нервової систем.)
Клінічні прояви. Харчові токсикоінфекції, спричинені різними збудниками, мають подібну симптоматику.
Інкубаційний період короткий, частіше 5-6 год, інколи скоро¬чується до 1 год чи подовжується до однієї доби. Клінічну карти¬ну зумовлюють ураження травного каналу у вигляді гастриту, гастроентериту чи, зрідка, гастроентероколіту, інтоксикація та зневоднення. Ознаки хвороби виникають раптово і швидко наро¬стають. З'являються мерзлякуватість, переймоподібний біль у животі, частіше в епігастрії і навколо пупка. Слідом за ним вини¬кають нудота і повторне блювання, що приносить полегшення хворому. Згодом приєднується пронос. Випорожнення рідкі або водянисті, смердючі, до 10 разів на добу і більше, іноді з домішка¬ми слизу. Позиви на дефекацію здебільшого мають імперативний характер. Температура тіла частіше субфебрильна чи нормальна, рідко підвищується до високих цифр. Шкіра бліда, суха, при тяжкому перебігу спостерігається синюшність губ і кінчиків пальців. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Пульс частий, артеріаль¬ний тиск низький. При багаторазовому блюванні та проносі з'яв¬ляються симптоми зневоднення: сухість і зниження тургору шкіри, зменшення діурезу, судоми в м'язах кінцівок, тахікардія, гіпото¬нія. Зміни в загальному аналізі крові: помірний нейтрофільний лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом формули.
Тривалість хвороби 1-4 доби, поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок.
Встановити етіологію харчової токсикоінфекції на підставі клінічних проявів не можна, однак захворювання, спричинені пев¬ними збудниками, мають свої особливості.
При клебсієльозній харчовій токсикоінфекції температу¬ра тіла частіше фебрильна, блювання повторне, випорожнення водянисті, у третини хворих збільшується печінка.
У клініці протейної токсикоінфекції провідними є інтенсив¬ний розлитий біль у животі, нудота, блювання, рясні рідкі смердючі випорожнення, у третини хворих зеленуваті, інколи подібні на м'ясні помиї, гарячка відзначається рідше, ніж при клебсієльозі.
При стафілококовій інтоксикації інкубаційний період най-«оротший (до 2-6 год). Хвороба проявляється болем голови, ну¬дотою, нестримним блюванням, сильними різями у верхній поло¬вині живота, швидким розвитком симптомів зневоднення. Проно¬су може і не бути. Гарячка рідко буває високою. У важких випадках можуть розвинутись ціаноз, корчі, колапс. Проте вже через добу настає швидке поліпшення.