Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики
Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики
План.
І.Вступ.
ІІ. Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.
Розвиток пізнавального інтересу учнів.
Прийоми активізації уваги учнів.
Використання аналітико-синтетичного методу.
Роль проведення короткочасних повідомлень, підготовлених учнями.
Творчі завдання - засіб активізації пізнавальної актиності учнів.
Шляхи розвитку інтуїції школярів.
Дослідницький метод.
Проблемний метод.
Шляхи формування творчої самостійності учнів.
Шляхи вирівнювання знань і вмінь учнів із слабкою підготовкою.
ІІІ. Позакласна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності
учнів.
ІV. Висновки
Головним напрямком у викладанні математики у 1998-1999 н.р. є виклавдання математики як засобу мислення учнів. методика викладання випливає з того, що є метою навчання, спирається на вікові особливості учнів та на розуміння причин, що гальмують сприйняття відповідного матеріалу.
Своє завдання, як вчителя я розумію насамперед у вихованні учня як активно мислячої особистостів, що зможе творчо підійти до матеріалу, який вивчається. Тому вцьому навчальному році я працюю над над проблемним питанням “шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики”. З даного питання маю певні надбання, якими поділюся на сторінках цієї доповіді. Однак чимало є ще не розв'язаних проблем. Тому я продовжую працювати над цим питанням.
Дане питання достатньо розроблене у багатьох працях з дидактики, психології та педагогіки. Деякі з тих, що я опрацювала, перечислені у списку використаної літератури.
Загальний смисл вимоги активної навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній ( психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний).
Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній рноботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв'язання поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.