НІЛЬС ХЕНРІК АБЕЛЬ (1802—1829 pp.)
Нільс Хенрік Абель помер 6 квітня 1829 р. на руках Креллі і свого найближчого друга Матїаса. Поховали його на кладовищі у Фроланді. На могилі друзі спорудили скромний пам'ятник. У газетах з'явилися некрологи, присвячені молодому вченому. Через деякий час і в німецьких та французьких газетах опублікували повідомлення про тяжку для науки втрату, яка схвилювала всіх учених Європи. Почали з'ясовувати причини, чому в свій час не оцінили цього винятково здібного вченого, не підтримали матеріально, та всі ці розмови вже були ні до чого...
Друг і вчитель Абеля Хольмбое взявся написати книгу про молодого вченого, заходився видавати його твори. Копітка робота тривала 10 років і завершилася у 1839 р. Через 43 роки після цього вийшло найповніше видання творів Абеля, а в 1902 р. у зв'язку з сторіччям з дня його народження, університет міста Христіанії видав докладну біографію талановитого математика та його листи до друзів і вчених. Пам'ятники йому споруджено у багатьох західноєвропейських університетських містах.Тепер кожний, хто вивчає вищу математику, знає, що ім'я Абеля увічнено у найрізноманітніших розділах цієї науки. Є ряд теорем Абеля, абелеві інтеграли, функції Абеля, абелеві групи, формули і перетворення Абеля... Його праці істотно вплинули на розвиток усієї сучасної математики.
ЛІТЕРАТУРА
Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. «Наука й жизнь», 1973, № 9.
Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев — создатель синтеза механизмов. «Наука й жизнь», 1972, № 1.
Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956.
Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. «Природа», 1971, № 2.
Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., «Радянська школа», 1973.
Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953.
Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956.
Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959.
Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., «Веселка», 1970.
Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., «Наука», 1971.
Инфельд Д. Зварист Галуа — избранник богов. М., «Молодая гвардия», 1960.
Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956.
Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969.
Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961.
Левин В. Й. Рамануджан — математический гений Индии. М., «Знание», 1968.
Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961.
Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., «Просвеще-ние», 1964.
Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. «Наука й жизнь», 1970, № 11.