НІЛЬС ХЕНРІК АБЕЛЬ (1802—1829 pp.)

Реферат на тему:

НІЛЬС ХЕНРІК АБЕЛЬ (1802—1829 pp.)

У південно-західній частині Норвегії на кількох маленьких острівцях розкинулося невелике рибальське селище Фінней. Там, у сім'ї пастора Абеля 5 серпня 1802 р. народився хлопчик, якого назвали Нільсом Хенріком.

Батько учив його грамоти, а коли синові минуло 13 років, віддав до кафедральної школи в м. Христіанії (з 1925 р.Осло).

Нільс учився і поводив себе добре. Особливо цікаво стало вчитися, коли замість звільненого за жорстокість учителя математики призначили нового — Хольмбое, який закінчив столичний університет. Приступивши до роботи в кафедральній школі, Хольмбое намагався насамперед зацікавити учнів своїм предметом. Новий учитель відразу помітив неабиякі здібності до математики в учня Абеля. Він всіляко підтримував бажання кмітливого хлопчика глибше вивчити цей предмет, давав йому книжки з власної бібліотеки, додаткові вправи й задачі, з якими Нільс успішно справлявся.

За короткий час Абель вивчив елементарну математику і звернувся до вчителя з проханням зайнятися з ним вищою. З того часу всі інші книжки з шкільної бібліотеки перестали цікавити Нільса. Шістнадцятирічний учень швидко вивчив праці Ньютона, Ейлера, Гаусса, Лагранжа та інших видатних математиків того часу. В останні два роки перебування в школі Абель вже намагався розв'язати такі питання математики, які до того часу ще не були розв'язані. Зокрема, він цікавився питанням про можливість розв'язати рівняння п'ятого і вищих степенів у радикалах.

Свої дослідження з цього питання Нільс показав Хольмбое. Той не знайшов помилок у його роботі і надіслав її у Датську академію наук до Копенгагена. Там теж не знайшли помилок і відповіли, що коли б у поданій роботі і були помилки, то все одно вона свідчить про виняткові здібності до математики учня кафедральної школи.

За рік до закінчення школи помер батько Абеля. Крім Нільса, з матір'ю залишились молодші брати і сестри. І хоч Нільс одержував у кафедральній школі скромну стипендію, але взяв на своє утримання молодшого брата. У червні 1821 р. Абель закінчив школу і через місяць склав екзамени в університет м. Христіанії. Його знання з математики оцінили найвищими балами.

Університет не платив стипендій незабезпеченим студентам, але вони жили безкоштовно у гуртожитку. З дозволу керівників університету в одній з кімнат гуртожитку оселився разом з Нільсом і його брат, який вступив до кафедральної школи. Коштів на життя у братів не було. Тоді кілька професорів університету, знаючи про виняткові здібності студента Абеля, прийняли надзвичайне рішення: сплачувати йому невелику стипендію із своєї заробітної плати. Невелика стипендія не могла задовольнити життєві потреби двох молодих людей і Нільс змушений був давати уроки математики. Приватні заробітки виявилися дуже скромними, випадковими і забирали багато часу, тому Нільс змушений був просиджувати цілі ночі над книгами з математики та інших університетських предметів.

На той час Абель був струнким, середнього зросту юнаком. У нього були тонкі риси обличчя, високе чоло, під яким сяяли якимось внутрішнім таємничим світлом блакитні розумні очі. його любили всі — і професори і студенти — як дотепного співрозмовника, доброго товариша, який завжди був готовий допомогти тим, кому важко давалася математика.

Доброзичливе ставлення професорів до Абеля відкрило для нього двері в сім'ї впливових осіб міста. Нільс дружив із учителем кафедральної школи Хольмбое, а також з професором фізики університету Ханстіном, який викладав астрономію, керував роботою обсерваторії, був директором геофізичної державної служби, очолював роботи над складанням карти Норвегії.

Восени 1822 р. Абель успішно склав екзамени з обов'язкових для всіх студентів предметів, що давало йому право займатися тільки улюбленою справою. На той час він уже добре простудіював усі ті книги з вищої математики, які тільки міг знайти в університеті і бібліотеках міста. Він і сам уже написав кілька статей. В єдиному в Норвегії друкованому науковому органі діяльно співробітничав професор Ханстін. Він і домігся того, що невелику працю Нільса про функціональні рівняння було опубліковано в цьому журналі.

Поява у науковому журналі першої статті була знаменною подією в житті молодого математика. Окрилений надіями, він узимку 1822— 23 pp. написав ще одну працю французькою мовою, сподіваючись опублікувати її у математичному журналі Паризької академії наук. Сам професор Ханстін доповідав про неї на вченій колегії університету. Працю надіслали в Париж, але з невідомих причин її не було надруковано.