РЕКЛАМУВАННЯ ТОВАРУ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Реклама — це творчість, реклама — це процес, реклама — це бізнес, який народився одночасно з народженням торгівлі. Рекламу археологи знаходять на каменях Мемфіса, на фінікійських скелях, на стінах будинків давнього Ри¬му. Рекламні звернення писали на дерев'яних дошках, папірусах, гравірували на міді та кістках, виголошували на торговельних майданах та в інших багатолюдних місцях.
Одним із найдавніших рекламних текстів учені вважають об'яву, що її було знайдено на розкопках давньоєгипетського мі¬ста Мемфіса: «Я, Ріно з острова Крит, з волі богів тлумачу сно¬видіння».
У Стародавньому Римі стіни будинків використовувались для об'яв про гладіаторські бої, продаж рабів, домашніх тварин. І тоді (як і нині) міська влада намагалася боротися із неконтрольованим розміщенням рекламних об'яв: «Забороняється писати тут. Горе тому, чиє ім'я згадуватиметься тут. Хай не буде йому талану».
У Стародавній Греції глашатаї ходили вулицями з рекламни¬ми співанками на зразок, наприклад, такої: «Щоб очі сяяли, щоб щічки червоніли, щоб надовго збереглася дівоча краса, розумна жінка купуватиме косметику за помірними цінами в Ексліптоса».
Про велике поширення реклами в усіх галузях життя Старода¬внього Риму (від торгівлі до політики) свідчить такий настінний напис в Помпеї: «Коли хтось знехтує Квінтієм, той нехай сідає поряд із віслюком» (як бачите, політична реклама і в античні ча¬си не була надто вже толерантною та ввічливою!).
Рекламне звернення, що вихваляло терми, — «На доходи Фаустіни лазня миє міським звичаєм та пропонує всі послуги» нічим не гірше за ті, котрі ми бачимо на шпальтах сучасних газет та журналів!
А ось маленький шедевр рекламного мистецтва: «Перехожий, пройди звідси до двадцятої башти. Там Сирікус держить винар¬ню. Заглянь туди. До зустрічі».
Іще дві тисячі років тому один античний філософ писав у лис¬ті до приятеля: «Зараз навколо мене з усіх боків чутно суцільний галас: я живу над самою лазнею. От і уяви собі всю багатоманіт¬ність криків, через які можна зненавидіти власні вуха». І далі: «Є й продавці пирогів, є й ковбасники, і торговці всілякими страва¬ми, кожний криком вихваляє свій товар».
Одними з найперших державних службовців (крім збирачів податків) були так звані глашатаї, котрі мали за обов'язок пові¬домляти неписьменним громадянам потрібну інформацію. Ін¬формація глашатаїв була найрізноманітнішою — від політичних закликів, віщувань, повідомлень про прибуття важливих персон, про рішення державної та міської влади аж до суто торгової рек¬лами та приватних об'яв. Дуже поширеними були об'яви про розпродаж рабів, бої гладіаторів, вистави фокусників чи вулич¬них акробатів. Усну рекламу вуличних зазивал, рознощиків, ман¬дрівних ремісників можна було почути в місцях постійного про¬понування товарів та послуг: у торгових рядах, лазнях, цируль¬нях, тавернах, заїздах.
Отже, навіть у період античності існують достатньо зрілі форми рекламної діяльності з використанням різних наборів сло¬весних, звукових, писемних та образотворчих прийомів для ство¬рення належного рекламного іміджу, тобто вже тоді маємо не¬безуспішні спроби активно вплинути на психіку потенційного споживача, привернути його увагу, а тим самим спонукати до бажаних для рекламодавця дій.
Нині рекламу вважають важливим компонентом загальної структури ділової активності, який саме і стимулює споживання до рівня, котрий можна порівняти з рівнем виробництва. Реклама складається з цілого комплексу засобів та прийомів, спрямованих на досягнення кінцевої мети виробника — продавати товари та послуги, продавати спосіб життя.
У сучасному світі ринковий обмін результатами праці різних груп населення здійснюється тільки за допомогою реклами. Рекла¬ма має власну систему образів, символів, стилів, котрі часто є схе¬матичними і не підлягають чітким логічним законам, а проте, зро¬зумілі мільйонам людей. У США реклама взагалі стала частиною загального культурного середовища, елементом американського способу життя, чимось схожим на своєрідне «віртуальне повітря», яким дихають постійно і відчувають незручність, коли його бракує.
Рекламою цікавилися, її аналізували, вивчали, прогнозували її майбутнє дуже відомі особистості. Так, батьком американської реклами називають великого вченого Б. Франкліна. Президент