Кісточкові плоди
До кісточкових плодів відносять сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики, тощо.
Будова, забарвлення шкірочки і м'якоті, поверхня шкірочки (опушення, восковий наліт), будова і величина кісточки, форма і маса плодів є видовими і сортовими ознаками помологічних сортів кісточкових плодів.
Сливи поділяються на домашні садові (угорки, ренклоди) та аличу, терен.
Угорки темносинього кольору, вкриті восковим нальотом, подовженої форми, м'якоть їх щільна, кісточка гладенька, загострена, легко відділяється від м'якоті.
Ренклоди мають зелене, жовте, жовто-зелене, рожеве, фіолетово-червоне забарвлення шкірочки, плоди круглястої і яйцеподібної форми.
Алича має круглясту або яйцеподібну форму, жовте, зелене, світло-червоне, темно-червоне забарвлення шкірочки, кісточка відділяється добре або погано.
Терен — дикоросла слива, плоди темно-синього або червоного кольору з кислим, в'яжучим смаком.
Вишні за забарвленням соку поділяються на морелі (темно-забарвлений) і аморелі (світло-забарвлений).
Черешні за консистенцією м'якоті поділяють на гіні (м'яка) і бігаро (тверда, пружна).
Абрикоси вирощують переважно в Південному лісостепу, Західному лісостепу і в Криму.
Персики найбільш поширені в Криму і Південному степу.
Хімічний склад кісточкових плодів залежить від їх видів, різновидів і сортів.
За вмістом цукрів черешні, вишні, абрикоси суттєво не відрізняються — 9,5—11,5%. Менше їх міститься у терені — 8,3% і аличі — 6,4%.
За вмістом кислот кісточкові плоди різняться більше. В черешнях і персиках їх 0,7—0,8%, у сливах, вишнях і абрикосах — 1,3%, у аличі — 2,4%, у терені — 2,5%. Пектинових речовин у сливах, аличі, персиках — 0,7—0,8%, у абрикосах — 1,1%, найменше їх у черешнях і вишнях — 0,3—0,4%. Найбільше мінеральних речовин міститься у терені — 1,3% і абрикосах — 0,7%, в інших видах — до 0,5%. За вмістом вітаміну С кісточкові плоди різняться мало — 10—15 мг%, інших вітамінів (каротину, Е, B2 В3, B6, PP) більше міститься у персиках і абрикосах, найменше їх у вишнях і черешнях.
Хвороби і пошкодження кісточкових плодів. Кісточкові плоди погано переносять транспортування, вони пошкоджуються механічно під час збирання, пакування і мікроорганізмами — при зберіганні.
Грибкові захворювання: сіра гниль (моніліоз), гірка гниль, дірчаста плямистість, кишеньки сливи, коккоміноз вишень, віспа сливи, склястероспоріум абрикосів.
Пошкодження сільськогосподарськими шкідниками: плодожеркою, каліфорнійською щитовкою, казаркою, вишневим довгоносиком.
Механічні пошкодження: тріщини, потертості, натиски, градобоїни.
Показники і градація якості кісточкових плодів. Персики залежно від якості поділяють на вищий, 1-й і 2-й, вишні, черешні, сливи домашні, крупноплідну аличу, абрикоси — на 1-й і 2-й товарні сорти.
Плоди кожного товарного сорту мають належати до одного помологічного сорту.
Товарний сорт визначають за показниками: зовнішій вигляд (типовість форми, забарвлення, наявність плодоніжки тощо), стиглість, розмір у найбільшому поперечному діаметрі (крім сливи домашньої і аличі крупноплідної), пошкодження механічні, хворобами і шкідниками.