Вершкове масло
Маркувальні дані наносять на торці ящика або на кришці бочки за допомогою штемпеля чи ярлика. З цією метою на флягах наклеюють етикетку або навішують ярлик. На транспортну тару наносять також деякі попереджувальні написи, наприклад, "Боїться нагріву".
Транспортування і зберігання масла. Транспортування і зберігання вершкового масла проводять згідно з правилами перевезення і зберігання вантажів, що швидко псуються. Масло транспортують автомобільним, залізничним і водним видами транспорту. При перевезенні його автомобільним транспортом використовують авторефрижератори, автомобілі з ізотермічними кузовами і відкриті автомобілі (при мінусових температурах) з обов'язковим накриттям продукту брезентом або матеріалом, який заміняє його. При перевезенні масла залізницею використовують автономні рефрижераторні вагони. Також дозволяється використовувати транспортні пакети.
Зберігання вершкового масла проводять на підприємствах-виробниках, холодильниках, торговельних базах, в роздрібній торговельній мережі, на підприємствах громадського харчування. Оптимальними умовами для зберігання масла великими партіями є температура в межах -12 -18° С і відносна вологість повітря 80%. Ящики з маслом укладають штабелями. Горизонтальні ряди прокладають рейками. Це робиться для забезпечення доброї циркуляції холодного повітря. Максимальні строки зберігання вершкового масла на холодильниках і базах складають (з дня виготовлення): при температурі
-18° С в моноліті — несоленого — 12 м-ців, соленого—7 м-ців; при температурі -12° С відповідно 9 і 6 м-ців. Фасоване несолене і солене масло при цих же температурних режимах зберігається відповідно 1 м-ць і 2 тижні. Вологодське масло зберігають до ЗО діб. Після цього строку його реалізують як солодковершкове несолене з оцінкою якості (сорту).
У роздрібній торговельній мережі вершкове масло в споживчій тарі повинно зберігатися при температурі не вище за +3° С. При цьому строки реалізації масла не повинні перевищувати, діб з дня фасування: в пергаменті або інших матеріалах, які замінюють їх— 10; в алюмінієвій кашированій фользі (батончики) — 20; в алюмінієвій кашированій фользі масою нетто продукту 10, 15, 20 і ЗО г—8; в стаканчиках і коробочках з полімерних матеріалів— 15; в металевих банках (крім Вологодського масла) —90. Строки зберігання масла бутербродного не повинні перевищувати: 10 діб в пергаменті і 15 діб — у кашированій алюмінієвій фользі. Десертні види масла (шоколадне, медове, фруктово-ягідне та ін.) можна зберігати до 10 діб. Вершкове масло в споживчій тарі при температурі не вище за +8° С можна зберігати до 3 діб. Строки зберігання масла в скляних банках при температурі від О до мінус 3° С не повинні перевищувати 3 м-ці, в металевих банках — 12 м-ців. У торговельній мережі при температурі від -3 до -5° С вершкове масло в моноліті зберігають до 10 діб, а при температурі від +3 до +5° С — до 3 діб.
Транспортування і зберігання вершкового масла разом з рибою, копченнями, фруктами, овочами та іншими харчовими продуктами із специфічним запахом не допускається.
Світове виробництво вершкового масла
У 1998 p. в світі було вироблено 5,3 млн т вершкового масла або на 150 тис. т більше, ніж у 1996 р. На Європейський Союз та Азію припадало 55% світового виробництва цієї продукції (1,75 і 1,69 млн т відповідно).
За останнні 8—10 років зменшили виробництво масла країни СНД і Східної Європи. У 1988—91 pp. у Радянському Союзі щорічно вироблялося 1,5—1,6 млн т вершкового масла. У 1998 р. в СНД було вироблено його трохи більше 400 тис, т або у 4 рази менше, ніж у 1990 p.
Світовим монополістом з виробництва вершкового масла е Індія (у 1998 p. — 1,6 млн т). Наступні місця за цим показником посідають США, Франція і Німеччина (480; 465 і 450 тис. т відповідно). Багато цієї продукції виробляють Нова Зеландія і Росія (343 і 300 тис. т). Інші країни світу в 1998 p. Продукували таку кількість масла, тис. т: Польща 180, Австралія 154, Ірландія, Голландія і Великобританія по 140, Україна і Бельгія/Люксембург по 110. Частка 13 згаданих країн у світовому виробництві вершкового масла перевищувала 87%.У 1998 p. світове виробництво вершкового масла у розрахунку на людину становило 0,9 кг. Особливо багато цієї продукції виробляється у Новій Зеландії та Ірландії (у 1998 p. 95 і 41 кг відповідно). Виробництво масла в інших країнах становило, кг: у Бельгії/Люксембурзі 10,5; Голландії 9,3; Австралії 8,5; Франції 8,0; Німеччині 5,5; Польщі 4,6. Менше ніж по 2,5 кг цієї продукції на людину було вироблено в Україні, Росії, Індії і Великобританії.
Споживання вершкового масла у розрахунку на людину коливається у великому діапазоні — від 1 до 2 кг (Україна, Італія, США) до 9 кг (Франція ). Річне споживання цієї продукції в Німеччині становить приблизно 7 кг, у Польщі 4,5—4,6 кг.