Маркетинг у підприємницькій діяльності
Маркетинг (ринкознавство) – це складова частина підприємницької діяльності, спрямованої на вивчення попиту та організацію виробництва і збуту товарів і послуг.
Вивчення ринку здійснюється відповідно до його класифікації:
а) за представленими на ньому товарами і послугам;
б) за групами споживачів.
Вивчення споживача – це дослідження дій покупців у відповідь на різні спонукальні прийоми фірми, основні з яких – товар з його споживчими властивостями, ціна, способи реалізації, стимулювання збуту.
Той, хто займається маркетингом, називається маркетологом.
Успіх підприємницької діяльності врешті-решт залежить від споживача, яки купує або не купує товар даної фірми. Маркетинг є невід’ємною складовою підприємництва, спрямованою на вивчення попиту й організацію виробництва і збуту товарів.
Мета маркетингу реалізується такими видами діяльності: визначення потреб споживача, перетворення потреб у продукцію; визначення ціни продукції для покупця; доставка товару; інформування покупця, стимулювання і підтримка збуту.
Елементами маркетингової діяльності є: вивчення ринку, вивчення споживача, товарна політика, вивчення конкурентів, рекламна політика.
Вивчення ринку. Дослідження ринку починається з його класифікації:
а) за представленими товарами і послугами;
б) за певними групами споживачів (сегментація ринку).
Основна класифікація товарі і послуг, за якою визначають товари споживання, товари виробничого призначення, послуги комерційні та особисті. Відповідно до цієї класифікації ринок товарів поділяють на споживчий ринок, на якому пропонують товари і послуги і послуги особистого споживання. І ринок підприємств, на якому реалізуються товари виробничого призначення.
Товари споживчого ринку можна класифікувати за характером і терміном споживання. Товарами довгострокового користування є, наприклад, холодильники, телевізори, автомобілі, одяг. Їх купують на кілька років. Товарами короткострокового користування є продукти харчування, мило, газети та інше. Їх купують значно частіше. Послуга – це продукт праці, результатом якої є певний корисний ефект. Вона має матеріальне втілення (ремонт виробів, зачіска у перукаря) або є духовним благом (фільм, концерт, лекція).
Товари споживчого ринку розрізняють за звичками покупця. Товари повсякденного попиту (хліб, мило, газети та інше) споживач купує часто і з мінімальними зусиллями на їх пошук та вибір. Товари ретельного вибору купуються після аналізу їх якостей та відповідно до індивідуальних запитів. Це одяг, взуття, меблі та інше. Престижні товари мають унікальні властивості, заради яких покупець погоджується на підвищені витрати.
Матеріали і деталі – це товари, які повністю використовуються у виробах (тканина – в одязі, деревина – у меблях, борошно – у хлібі). Капітальне майно – це будівлі, верстати, машини, комп’ютери, інструменти та обладнання тощо. Допоміжні матеріали використовуються для технічного обслуговування виробництва (папір, фарби, цвяхи, вугілля). Ділові послуги поділяються на послуги з технічного обслуговування виробництва і ремонту та на послуги консультативного характеру (правові консультації, реклама).
Аспектом вивчення ринку є його класифікація за групами споживачів, або сегментація ринку.
Сегментація ринку – це поділ його на частини (сегменти) з урахуванням певних особливостей споживачів, які однаково реагують на однакові товари. Такими особливостями є: