Проблеми міжособистісних стосунків у колективі
Проблеми міжособистісних стосунків у колективі
Колектив - це складне утворення, в якому не завжди все проходить гладко і без проблемно. Тому нерідко в колективах можуть виникати певні проблеми між особистісних стосунків. Найбільш яскравим проявом такої проблеми є різні форми конфлікту в колективі.
Організація постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація функціонує, є не стабіль¬ною комбінацією факторів впливу на його діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі, змінюють свої значення і мають, як правило, різновекторну спрямованість. Су¬купність ресурсів, які організація використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформується, видозмінюється, морально старіє, на¬буває нових форм та інших кількісних чи якісних параметрів.
Всі ці процеси та явища зумовлюють виникнення неординарних ситуацій, які раніше не зустрічалися і потребують нагального вирішення. Оскільки менеджмент має справу з людьми (підлеглими, працівниками, співробітниками, діловими партнерами та ін.), то не¬обхідно враховувати також і зміни у запитах, потребах, особливості людських стосунків, зважати на мету, цілі, завдання, інтереси сторін чи окремих груп та особистостей в колективі та поза його межами.
Поняття конфлікту можна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бу¬ти фізичними особами або групами. Кожна сторона ро¬бить все можливе, щоб була прийнята її точка зору і за¬важає іншій стороні робити те саме.
Прихильники школи «людських відносин» також вва¬жали, що конфлікт - зло і що його слід уникати. Визна¬ючи можливість суперечностей між цілями окремої осо¬бистості й організації, між лінійними та функціональ¬ними ланками, між повноваженнями і можливостями посадових осіб та ін., вони розглядали конфлікт як оз¬наку неефективної діяльності організації і поганого уп¬равління. Отже, на їхню думку, конфлікти не виникають, якщо в організації добрі взаємовідносини між її чле¬нами.
Сучасні погляди полягають у тому, що навіть при на¬явності ефективного управління в організаціях деякі конфлікти не тільки можливі, а й навіть бажані. Зви¬чайно, конфлікт не завжди має позитивний характер. В деяких випадках він може заважати задоволенню по¬треб індивідууму і досягненню цілей організації. Наприклад, якщо в колективі є людина, схильна до суперечок, інші члени колективу можуть поділяти погляди цієї людини, щоб не вступати в суперечку і уникнути конфлікту, хоч точка зору любителя посперечатися може бути ; і неправильною. Проте в багатьох випадках конфлікт допомагає виявити різноманітність поглядів, дає додат¬кову інформацію, допомагає виявити альтернативні ви¬рішення проблеми. Це робить процес групового прийняття рішень більш ефективним і дає людям можливість задовольнити власні потреби в повазі та у владі. Це може привести також до більш ефективного виконання планів стратегій та проектів, оскільки обговорення різ¬них поглядів на ці документи відбувається до втілення їх у життя.
Розрізняють чотири основних типи конфлікту: внутрішньоособовий конфлікт, міжособовий конфлікт, конфлікт між особистістю і групою, міжгруповий конфлікт.
Внутрішньоособовий конфлікт. Цей тип конфлікту дещо не відповідає визначенню, яке було зроблено на¬ми раніше. Однак його потенційні дисфункціональні на¬слідки аналогічні наслідкам інших типів конфліктів. Він може виявитися в різних формах. Одна з найпоширені¬ших форм - рольовий конфлікт, коли до однієї людини висуваються суперечливі вимоги з приводу того, який повинен бути результат її праці.
Міжособовий конфлікт. Цей тип конфлікту найбільш поширений. В організації він виявляється по-різному. Найчастіше це боротьба керівників за обмежені ресур¬си, капітал чи робочу силу, за використання певного обладнання, за схвалення певних ідей. Кожен з цих керів¬ників вважає, що оскільки ресурси обмежені, він пови¬нен переконати вище начальство виділити ці ресурси саме йому, а не комусь іншому.
Міжособовий конфлікт виявляється також як зіткнен¬ня особистостей. Люди з різними рисами характеру, поглядами та цінностями інколи просто не в змозі спів¬існувати. Як правило, погляди і цілі таких людей дуже відрізняються.
Конфлікт між особистістю і групою. Виробничі гру¬пи встановлюють певні норми поведінки. Кожен повинен додержувати їх, щоб визнаватись неформальною гру¬пою і тим самим задовольнити свої соціальні потреби. Однак, якщо очікування групи заходять у суперечності з очікуваннями окремої особистості, може виникнути конфлікт.