Сутність та еволюція менеджменту

Моральні: патріотизм; національна свідомість; державницька позиція; інтелігентність; людяність: порядність; почуття обов’язку громадянська позиція; готовність допомагати людям; чесність; повага до гідності людей тощо.Окрім менеджера, в ринковій економіці надзвичайно важливу роль відіграє друга ключова фігура підприємець. Підприємець це власник капіталу, що знаходиться в обороті й приносить дохід. Ним може бути ділова людина, у якої немає підлеглих, або власник, який не займає жодної посади в організації, але є утримувачем її акцій, або членом правління. Менеджер обов'язком займає постійну посаду і в його підпорядкуванні знаходяться люди, а підприємець - суб'єкт власності, утримувач і розпорядник об'єктів власності. Підприємець — це людина такого типу, яка готова йти на ризик, нововведення, новаторство, примноження багатства, зміни в організації; регулює процес створення чого-небудь нового, яке має цінність; приймає на себе фінансову; моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та особисте задоволення досягненнями.

Таблиця 1.5. Десять управлінських ролей менеджера за Мінцбергом

Відмінності між менеджером та підприємцем полягають в тому, що менеджер є найманою робочою силою, залученою на певні умовах для здійснення управлінської діяльності. Він зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів, приймає рішення та докладає всіх зусиль для його виконання. Менеджер залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів. Він використовує ту організаційну структуру управління, яка склалась і мас ієрархічну природу. За свою роботу отримує заробітну плату Підприємець противагу менеджеру, започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора. засновника, і використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси. Він зорієнтований на пошук нових можливостей, ризикує, п може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною; залучає ресурси для досягнення встановленої мети виявляє гнучкість, використовує оренду, кредит, лізинг тощо. Підприємець виступає власником або розпорядником ресурсів І майна органи віддає перевагу горизонтальним організаційним структурам управління, які спираються на неформальні зв'язки. Отже, основні відмінності між менеджером та підприємцем полягають у їх формальному статусі, виробіничо-господарської орієнтації, шляхах здійснення задуманого, залученні ресурсів, у сфері матеріальних інтересів м відношенні до побудови організації. Кардинальна відмінність між підприємцем та менеджером полягає у тому, що підприємець генерує ідею (паприк створення аптеки), впроваджує її за власні або позичені кошти у життя (засновує підприємство з роздрібненої реалізації лікарських засобів, фінансує увесь цей процес) та наймає менеджера для керівної роботи, а останній - здійснює управління організацією, яку створив підприємець.

У певній мірі ролі менеджера і підприємця можуть перекликатись. Менеджер може відкріпи свою справу І стати підприємство. Але підприємець, який не має відповідної спеціальної освіти, не може очолювати організацію у галу я фармації Ролі менеджера та підприємця можуть співпадати тільки тимчасово, тобто через певний час функції працівника конкретизуються і він за відповідну позицію в організації. Щодо тривалого суміщення ролей "підприємець-менеджер", ти ці можливо тільки в умовах невеликих фармацевтичних підприємств. Соціально-етичні аспекти менеджменту

Лауреат Нобелівської премії Фрідман підкреслював, що роль бізнесу у суспільстві полягає у використанні енергії підприємців, менеджерів, інших працівників, а також ресурсів у діяльності, яка направлена на збільшення прибутку, за у виконання правил гри (законодавчих актів, чесного слова тощо) та участі у відкритій конкурентній боротьбі без обману шахрайства. Крім здійснення безпосередньої виробничо-господарської діяльності, перед підприємцями та менеджерами постають проблеми соціальної відповідальності та соціальної етики. Кожна організація використовує у своїй діяльності матеріал фінансові та трудові ресурси держави і тому несе відповідальність перед суспільством. Саме з ціп причини вона повинна спрямовувати частину своїх доходів та зусиль на благо і вдосконалення суспільства (різноманітними соціальними шляхами) У менеджменті виділяють два види відповідальності - юридичну та соціальну.

Юридична відповідальність - це виконання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм тощо які визначають, що організація може робити, а що ні.

Соціальна відповідальність - це добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації. Визнання підприємцями та менеджерами соціальної відповідальності і відповідне їх реагування мас свої переваги і недоліки. Соціальна відповідальність забезпечує такі переваги:

* забезпечує довгострокові перспективи; 4 змінює потреби суспільства;