Сутність та еволюція менеджменту

Для стороння та реалізації "власної" моделі менеджменту, яка надасть можливості 11 у конкретних умовах економічною розвитку

України для отримання найвищого результату, доцільно:

* вивчати теорію прогресивної управлінської практики вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу слід приділяти культурним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних управлінських систем,

* вивчати передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьому зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компаніями, ефективність управління якими безсумнівна;

* на основі сказаного вище - створити системи управління конкретним об'єктом.

Туї важливо підкреслити саме створення, а не запозичення; необхідно прагнути до систем, які переважають вже Існуючі за

переліком параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни у світовому бізнес-середовищі Практика свідчить, що японська промисловість нічого не запозичила у Заходу в цілісному та незмінному вигляді. Все цінне вона переймає, вдосконалює і лише після цього впроваджує.

III. Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер. Менеджер - це управлінець ринкової орієнтації, який активно

впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує

зміни у міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудову виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку.

Таблиця І 4 Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту

Менеджер - найманий професійний керівник, що не є власником фірми (управлінець, директор, завідувач, адміністратор).

У кінці 60-х рр. минулого століття американський економіст Мінцберг виділив десять управлінських ролей, що їх виконують менеджери. Вказані десять ролей були об'єднані у три групи (рис.).

Менеджери приймають рішення, аналізують інформацію та використовують канали комунікацій (зв'язку). Вони планують

організовують, мотивують, контролюють, регулюють діяльність організації загалом та її складових (рис. ).

Спеціалісти в галузі менеджменту вказують на чотири групи якостей менеджера, що характеризують його в сучасних умовах: Професійно-ділові: високий професіоналізм; здатність генерувати корисні ідеї; здатність приймати нестандартні управлінські рішення та нести відповідальність за них; прагнення до професійного зростання; підприємливість: авторитетність; здатність розумно ризикувати; здатність до інновацій; здатність здійснювати антикризове управління тощо. Адміністративні, організаційні: оперативність; уміння здійснювати стратегічний і тактичний контроль; уміння змінювати стиль управлінське діяльності залежно від ситуації; уміння розробляти довгострокові програми й організовувати їх реалізацію; уміння стимулювати викликати ініціативу; послідовність у своїх діях; уміння доводити справу до кінця; інтернальність (усвідомлення, що під теб залежить успіх справи); внутрішній контроль; уміння формувати єдину команду; уміння використовувати знання підлеглим знання меж своєї влади; здібність делегувати повноваження; уміння організовувати час тощо.

Соціально-психологічні: психологічна компетентність; управлінська культура; розум; культура ділового спілкування; прагнення до лідерства і влади; уміння керувати своєю поведінкою і регулювати свій психічний стан; колегіальність; толерантність; оптимізм; екстравертність та інтерактивність; уміння керувати конфліктами; уміння зрозуміло висловлювати свої думки І публічно виступати; інтелектуальність; уміння оптимізувати соціально-психологічний клімат у колективі, уміння створювати психологічний комфорт; емоційна стійкість та стресостійкість; почуття гумору; уміння створювати та підтримувати свій імідж тощо.