Конфлікт як позитивний фактор розвитку персоналу компанії

Вступ

Тема даної роботи – „Конфлікт як позитивний фактор розвитку персоналу компанії”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні природи та сутності конфліктів, їх позитивних та негативних наслідків.

Основними завданнями роботи є: вивчення і узагальнення теоретико-методологічних засад з питань управління персоналом; проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначеної проблеми.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що нема жодної людини, котра б в своєму житті не вступала в суперечку: з колегами, керівником, підлеглими, конкурентами, партнерами, тобто конфліктів у нашому житті достатньо і кожний повинен з’ясувати природу конфлікту, навчитись управляти конфліктом і спрямовувати його не в деструктивному, а в конструктивному напрямку.

В роботі розкриті такі питання як: поняття та сутність конфлікту, його стадії та функції, позитивні та негативні наслідки тощо.

При написанні роботи автором були використані підручники та монографії видатних фахівців з менеджменту, управління персоналом, психології управління тощо.

1. Сучасні погляди на конфлікт. Позитивні та негативні наслідки конфліктів

Багато людей вважає, що конфліктні ситуації заважають нормальним діловим стосункам, а тому їх потрібно уникати. Але якщо трапився конфлікт, тоді з ним треба боротися. І обговорювати нема чого. На жаль, така точка зору є дуже поширеною. І це справді заважає справі. Саме такий підхід до конфлікту, а не він сам, деструктивний.

У світі існує наука конфліктологія, яка займається пошуком відповідей, як зробити, щоб розв'язання конфліктних відносин приносило користь кожній стороні. Слово «конфлікт» латинського походження і в перекладі означає «зіткнення».

При будь-якому конфлікті є об'єкт конфлікту та опоненти. Ці складові формують базу конфлікту, чи конфліктну ситуацію. Виявити об'єкт конфлікту в кожному конкретному випадку непросто. Наскрізною його характеристикою, котра дає змогу виділити об'єкт конфлікту, є його неподільність, що може бути як фізичною властивістю об'єкта, так і наслідком бажань чи інтересів одного з опонентів. Опонентами в конфліктній ситуації можуть виступати різні утворення, які формуються з окремих осіб, груп, підрозділів, організацій.

Щоб виник конфлікт, необхідні дії опонентів, спрямовані на оволодіння об'єктом. Такі дії називають інцидентом. Таким чином, конфлікт виникає тоді, коли складається конфліктна ситуація і відбувається інцидент.

При обговоренні теми конфлікту чимало бізнесменів і політичних лідерів намагаються звести проблему управління до уникнення або пом'якшення конфлікту. Він розглядається як сигнал негаразду і необхідності пошуку винного - щоб не повторити помилку знову. Далеко не завжди конфлікт настільки не зрозумілий і не підлягає керуванню, що порушує процес комунікацій і узгодженості в роботі. Потенційні позитивні можливості конфлікту великі, лише пройшовши через конфлікт, колектив може стати єдиним суцільним організмом. Позитивний конфлікт сприяє як підвищенню ефективності праці колективу в цілому, так і визначенню компетентності окремих його представників. Це підтверджується численними експериментальними дослідженнями — конфлікт може впливати на побудову загальної платформи, розробку і прийняття рішень, зміцнення морально-етичного аспекту взаємовідносин. Без певного розуміння того, що можуть існувати різні точки зору на одну проблему, будь-які загальні розмови є безглузді, а стосунки - поверхневі. Життя без конфліктів сумне й непродуктивне.

Довгий час у працях з управління вчені дотримувались думки, що організація повинна функціонувати як добре змащений механізм, і саме тому конфлікти в організаціях розглядались як негативні явища. Нині теоретики управління зазначають, що повна відсутність конфлікту не лише небажана, а й неможлива.[1,C.241; 2,C.112-177]

Конфлікт - це розбіжність між двома або кількома сторонами (особами чи групами), якщо кожна з них намагається зробити так, щоб були прийняті саме її погляди або цілі й завадити іншій стороні зробити те саме.[1,C.242]