Суть, цілі, завдання та методи фінансового прогнозування

– знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей);

– оцінка адекватності моделей, їх економічна інтерпретація і практичне використання.Другий метод базується на досягненні наміченої вищим рівнем менеджменту мети щодо заданого доходу при планових витратах або при беззбитковому рівні роботи. Якщо перший метод застосовується тоді, коли підприємство функціонує вже кілька років і накопичено достатній обсяг фінансової інформації, то другий використовується тоді, коли підприємство утворене нещодавно і тому не має інформації за попередні роки. У цьому випадку процес прогнозування починається з прогнозів обсягу реалізації, після чого прогнозують суми прибутків і збитків, рух готівки і балансові звіти. Визначення майбутнього обсягу виробництва й реалізації продукції є вхідною величиною і необхідним елементом встановлення взаємозв'язку між можливостями розвитку підприємства, потребами в інвестиціях і фінансових ресурсах. Зазначимо, що від точності розрахунків на цьому етапі багато в чому залежить реалістичність усього процесу прогнозування.

Реалізація будь-якого стратегічного прогнозу потребує насамперед ефективного фінансування, що передбачає як мобілізацію внутрішніх фінансових можливостей, так і залучення зовнішніх ресурсів. При цьому загальна економічна стратегія розвитку підприємства узгоджується із фінансовою стратегією. Усі основні стратегічні напрямки — інноваційний, маркетинговий, організаційний, збутовий — формуються з урахуванням конкретних фінансових можливостей і фінансових перспектив.

Отже, основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

– прогноз звіту про прибутки та збитки;

– прогноз руху грошових коштів;

– прогноз балансу активів та пасивів.

Успіх фінансового планування гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а його методи є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

ЛIТЕРАТУРА

1. Конституція України.—К., 1996.

2. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України.— 1991—№20.

3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14.

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49.

5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом». 784-ХІУ від 30.06.1999.

6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» // Урядовий кур'єр. — 1994. — № 31—32.

7. Закон України «Про банки й банківську діяльність» // Урядовий кур'єр від 17.01.2001.

8. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991.