Стратегія формування управлінської еліти в Україні у сучасних умовах

Управлінська еліта — це певна частина суспільства (найбільш впливова, така, що займає найвищі позиції, складається із авторитетних, спеціально підготовлених людей), яка керує здійсненням соціально-економічних процесів, працює в певних організаціях та має назву «правляча меншість». Оскільки весь народ та всі працюючі в організаціях не можуть управляти, люди висувають для цього гідних представників, від здібностей, вмінь, ділових та особистісних якостей яких залежить якість управління, та, зрештою, успіхи в економічній, культурній та політичній галузях.

Сьогодні для нашого суспільства характерною є ситуація, коли еліта, не маючи науково обґрунтованої парадигми розвитку країни, достатньої управлінської компетентності, лідерських та моральних якостей, спробувавши переваги привілейованого становища без зворотного зв'язку, щонайменше перетворюється на обмежену групу бюрократів та політичних демагогів (і це не завжди характерно лише для директорського корпусу). «Така еліта, — як пише Г. К. Ашин, — піклуючись в основному про свої корпоративні інтереси, дедалі більше «загниває», відриваючись від народу, стає ізольованою системою» [3, с. 91].

Чому так відбувається? Відповідь може бути лише одна. Йдеться про притаманну нам неорганізованість, що походить від самої нашої ментальності. Невміння організовувати діяльність людей із врахуванням їх здібностей, професійної компетентності, ділових та особистісних якостей, а також очевидне бракування кадрів, які були б здатні стати справжніми керівниками із стратегічним мисленням, є основною причиною нашої бідності у багатій країні (прошарок багатих та надбагатих не спростовує вищенаведене). Як висловився А. А. Богданов у своїй праці, «вся знаменита трійця національної тектології — «авось, небось и как-нибудь»... залежать від нестачі організаційного досвіду і його неузгодженості, тобто від того, що найчастіше називають «низькою культурою» [2, с. 222]. Чи не звідси походить надзвичайний правовий нігілізм, як основний фактор неорганізованості?

Для зміни ситуації в країні необхідно звернути увагу на вдосконалення усієї політики управління людськими ресурсами, виокремивши таку важливу її складову як формування управлінської еліти. Йдеться про розбудову системи становлення нової управлінської культури в управлінських структурах та організаціях, де похідним джерелом є саме заклади освіти, у яких починається формування управлінської еліти. У межах цієї системи вдасться розпочати створювати справжню управлінську еліту для трьох сфер організації суспільства: економічної, культурної та політичної, але все ж таки насамперд — економічної. Сформувати цю нову важливу верству за умов сучасної технократичної культури (без чіткого зворотного зв'язку) навряд чи можна. Ситуацію потрібно змінювати.

Проблема еліти не є новою в сучасній літературі. Навіть виникла ціла наука «елітологія», у межах якої особливе місце посідають питання сутнісних характеристик еліт. Так, у роботах Г. К. Ашина та Є. В. Охотського [3], М. А. Пав-ловського [4], О. О. Паутова, Т. П. Вернігора [5], О. П. Якубовського [6], О. В. Гаман-Голутвіної [7] та ін. зроблено аналіз факторів та принципів елітостворення та її функціонування. Однак порівняно мало авторів приділяють увагу саме механізму формування справжньої та дієвої (ціннісної) еліти в суспільстві.

На початку сьогоднішнього століття було зроблено перші спроби розв’язувати проблему формування управлінської еліти в Україні та інших східнослов'янських державах з урахуванням нашої ментальності та необхідності її зміни чи перетворення на основі застосування в організаціях жорстко-демократичної культури цільового управління [8]. У межах цієї культури під впливом жорсткого зворотного зв'язку за результатами праці та поведінки особистості в соціумі здійснюється природний відбір ціннісної (а не функціональної) еліти всередині організації.

Метою пропонованої статті є обґрунтування загальної моделі формування управлінської еліти (ФУЕ) в системі освіти України. Для цього потрібно вирішити такі основні завдання:

• розглянути сутність управлінської еліти та особливості її формування в Україні;

• розкрити зміст нової управлінської культури в організаціях, як того середовища, де повинна формуватися управлінська еліта;

• обґрунтувати шляхи, методи формування управлінської еліти в конкретних соціумах.

Дослідження пропонуємо побудувати за такою тріадою основних постулатів: перший — формування управлінської еліти повинно здійснюватися паралельно із формуванням гармонійно розвинутої особистості (освіченої, творчої, моральної, фізично здорової). Це важливо для самореалізації особистості як у сім'ї, так і в трудовому колективі. Другий постулат — процес формування управлінської еліти починається у дитинстві (в родині), далі здійснюється в системі освіти і триває в організаціях за містом трудової діяльності. Третій — навчання основам формування управлінської еліти в Україні важливе для всіх суспільних верств.Управлінську еліту слід розглядати в трьох системах суспільства — політичній, економічній, культурній.