Інформація як провідна складова управлінської діяльності
У контексті теорії управління соціальними системами інформація розглядається як чинник управління, вона необхідна на всіх етапах управлінської діяльності. Через інформацію здійснюється вплив на формування управлінських рішень, виявлення потреб у регулюванні конкретного виду суспільних відносин, їх реалізація, координація діяльності суб'єктів управління, контроль за реалізацією управлінських рішень тощо.
Щодо визначення змісту категорії "інформація" та інших категорій сфери інформаційних відносин варто навести точку зору Г. X. Попова. Він, зокрема, вважає, що однозначні вичерпні й короткі визначення можуть мати місце лише в чітко формалізованій аксіоматичній науці, коли є набір постулатів, є правила їх комбінування. У суспільних же явищах дуже мало формального, такого, що пояснюється законами формальної логіки4.
Головне не у формі терміна (категорії), а в тому змісті, який вони відображають у певній соціальній системі. Адже про визначення понять не сперечаються, а домовляються. Будь-яке визначення будь-якого поняття може набувати характеру монографічного описання. Як відомо, ужитті форма може наповнюватися різним змістом, нерідко протилежним за сутністю.Відсутність однозначного визначення поняття "інформація" можна вважати природним явищем. Навряд чи є потреба шукати загальне (абстрактне) його визначення, що охоплює всю багатогранність, багатоаспектність його буття. Воно неминуче буде або дуже загальним, або надто заплутаним.
Наприклад, управління соціальними системами у сфері підприємницької діяльності й управління соціальними системами, яке здійснюється правоохоронними органами у сфері громадського порядку, мають свої особливості. Нерідко в одній системі суспільних відносин використовуються поняття та категорії, зміст яких притаманний саме цій системі, хоча в іншій системі управління ті ж поняття можуть мати зовсім інший зміст.
Інформація як товар. Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством.
Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами за винятком випадків, передбачених законом. (Ст. 39 Закону про інформацію.)
Для інформаційно-аналітичного забезпечення управління соціальними системами слід визначити зміст і роль інформації в управлінській діяльності.
Якщо управління розглядати як процес обміну інформацією, то можна виділити такі базові його елементи:
1. Суб'єкти управлінських відносин:
• відправник — особа, що генерує інформацію (ідею чи повідомлення) і передає її;
• отримувач — особа, якій призначена інформація і яка її інтерпретує.
2. Повідомлення — інформація — відповідним чином закодовані відомості.
3. Канали (засоби зв'язку) — технології передавання і отримання інформації.
При обміні інформацією відправник і отримувач проходять декілька взаємопов'язаних етапів відносин. Завдання відправника повідомлення скласти (сформулювати) його і використати канал зв'язку
так, щоб отримувач зрозумів його зміст. При цьому обидві сторони однозначно повинні розуміти вихідну ідею (інформацію). Однозначність розуміння отримувачем інформації забезпечується за допомогою зворотного зв'язку.
При цьому слід пам'ятати, що кожен етап обміну є одночасно пунктом, у якому зміст може бути викривлений чи повністю втрачений.