Інформація як провідна складова управлінської діяльності

З погляду кібернетики соціальних систем (соціальної кібернетики) та її складової — теорії інформації управління соціальними системами визначається як цілеспрямований інформаційний вплив керуючої системи (суб'єкта управління) на керовану систему (об'єкт управління).

Щоб здійснювати вплив, суб'єкт управління повинен мати певний обсяг відомостей, даних про об'єкт управління, знати особливості його можливої поведінки залежно від різної природи факторів тощо. Тобто суб'єкту управління потрібно мати інформацію про закономірності природи об'єкта управління (керованої системи). Але для того щоб мати таку інформацію, суб'єкту управління слід організувати її забезпечення, визначити обсяг, джерела її надходження, методи і способи збирання, аналізу, обробки, використання, зберігання тощо.

Для того щоб визначити сутність інформаційних процесів управління соціальними системами (у тому числі в державному управлінні), слід розібратися в основних поняттях і категоріях. Однією з провідних понять є категорія "інформація" як соціальне явище. Відомо, що інформація у суспільних відносинах виступає як складне соціально-психологічне, науково-методологічне, філософське, правове явище, за допомогою якого забезпечується функціонування соціальних систем.

Питанням дослідження різних видів інформації, визначення її ролі в організації управління, теорії аналізу та обробки соціальної інформації, методології й методики створення різних інформаційних систем управлінського призначення у різних галузях організації управління соціальними системами присвячено багато праць.

З формуванням інформаційного суспільства категорія "інформація" стала ключовою: вона виступає одним із найважливіших факторів системи суспільних відносин. У зв'язку з цим у сучасній філософії, теоретичних і прикладних науках, у тому числі науці про управління соціальними системами, дослідженнях щодо проектування, впровадження, експлуатації та удосконалення інформаційних технічних та інших систем, не можуть підібрати однозначного трактування категорії "інформація".

Як свідчать дослідження, сьогодні це визначення залежить від різних чинників (критеріїв). Зазначимо деякі з них:

• конкретна галузь знань чи суспільного життя, у якій ведеться дослідження (предметна галузь суспільних відносин, організація управління соціальною системою тощо);

• характер завдань, для яких вводиться це поняття;

• інші критерії.

Сучасні визначення категорії "інформація" намагаються відобразити спочатку філософську її суть, а потім — найважливіші властивості сфери суспільних відносин. Ось деякі з них:

• інформація — визначення змісту, отриманого з навколишнього сві-ту1;

• інформація — комунікація, зв'язок, у процесі якого встановлюється невизначеність2:

• інформація — будь-яка сукупність сигналів, діянь чи відомостей3;

• інформація — передача знань про різноманіття природи.

Під інформацією розуміють також корисні відомості про річ, явище, факт, людину, суспільство, державу тощо.

Нерідко поряд з категорією "інформація" вживають категорію "дані". При цьому остання розглядається як абстрактна категорія, а інформація — як конкретна. її конкретний зміст визначається з прив'язкою до сфери пізнання (чи то у технічних системах, чи то у соціальних, чи то у природних).

Існує думка, що з погляду праксеологічного аспекту на практиці дуже часто неправомірно (нераціонально) встановлюють однозначність між термінами "дані" чи "відомості" та категорією "інформація". На думку прихильників цієї теорії, з погляду когнітивного підходу, дані чи відомості реєструють явища та події, що відбуваються, а інформація — результат переробки та аналізу даних на рівні індивідуального чи корпоративного інтелекту, тобто їх усвідомлення конкретною людиною чи соціальною корпорацією (громадою, спільнотою, суспільством, колективом).