Використання здобутків інформатизації при здійсненні контролю за функціонуванням соціальних систем

Інакше кажучи, здійснення державно-владних функцій не зводиться тільки до боротьби з правопорушеннями, злочинністю. Ця функція повинна також включати боротьбу з проявами суб'єктивізму, з помилковим тлумаченням державної доцільності і, зрештою, просто з помилками через недосвідченість чи недостатню кваліфікацію окремих посадових осіб.

Водночас треба враховувати, що і нагляд за законністю дій органів і посадових осіб потребує відповідних організаційно-правових форм і заходів. Ця контрольна функція відмінна від нагляду за законністю поведінки окремих людей, приватних осіб. Посадові особи державного апарату, незалежно від посади, яку обіймають, не мають будь-яких пільг на порушення закону.Порушення законності з боку окремих посадових осіб підривають довіру до державного апарату в народі і тим самим завдають шкоди розвиткові соціальнокорисної активності мас, що становить одну з головних умов зміцнення державного устрою. Законність вимагає, щоб посадові особи, з одного боку, самі суворо дотримувалися законів, охороняли права громадян і вживали заходів до задоволення їхніх законних інтересів, а з другого — не допускали порушень законів громадян. Це відповідає двом головним принципам законності — принципу належної поведінки всіх учасників суспільних відносин, що регулюються правом, і принципу раціональної діяльності державних органів.

Із зазначених принципів законності випливають такі її головні вимоги:

• верховенство закону та дотримання ієрархії правових актів (у тому числі за формою і змістом);

• нормативна обґрунтованість актів управління індивідуального призначення (у тому числі актів дізнання, слідчих і судових органів);

• задоволення та охорона прав громадян;

• єдність розуміння та застосування законів;

• нагляд і контроль за дотриманням законів.

Наприклад, у правоохоронних органах можна виділити чотири групи найчастіших посадових правопорушень:

1. Перевищення влади чи посадових повноважень у процесі припинення злочинних посягань, затримання осіб, які вчинили злочини чи інші правопорушення при проведенні дізнання або попереднього слідства, тощо.

2. Перевищення влади чи посадових повноважень при розв'язанні питань про реєстрацію злочинів, про порушення кримінальної справи чи про її відмову, про притягнення до відповідальності, про статистичний звіт тощо.

3. Халатність при виконанні функціональних обов'язків.

4. Порушення норм закону в процесі правової оцінки діянь, що мають деліктний характер.

Законність прямо пов'язана з правильним функціонуванням механізму правового регулювання та контролю за ним відповідних суб'єктів соціального управління. Вона послідовно досягається при високому рівні організації роботи органів і посадових осіб, чому значною мірою сприяє інформатизація контрольної функції управління соціальними системами. Адже результатом її впровадження є упорядкування суспільних відносин. Найважливішим тут є те, що автоматизовані (комп'ютерні) інформаційні системи забезпечують інформаційний механізм, який реалізується через діяльність, урегульовану правом.

Відомо, що залежність законності і контролю за її реалізацією визначається залежністю від повноти забезпечення систем управління вірогідною та своєчасною інформацією. Це, у свою чергу, обумовлено тим, що процес реалізації норм права в управлінні має свою інформаційну сторону, пов'язану зі збором, передачею, збереженням та опрацюванням різної "контрольної" правової інформації.

Сучасне забезпечення всіх ієрархічних організаційних структур системи соціального управління належною інформацією — важлива умова ефективної контрольної діяльності. Важливість полягає в тому, що в системах управління, які мають чітку функціональну й організаційну структури та забезпечуються повноцінною інформацією, створюються сприятливі умови для реалізації правових норм, по зменшенню рівня неправомірної поведінки (наслідок ефективного контролю).