Мотивація на підприємстві і в колективі
Ієрархія потреб за Маслоу. Основні положення:
Потреби, що є чіткою пятирівневою ієрархічною структурою;
Після того яп потреба нижчого рівня задоволена, людина прагне до задоволення потреби більш високого рівня.
Коли ця потреба задовільняється її мотивуючий вплив припиняється.
Американський психолог Абрахам Маслоу визнавав, що люди мають різноманітні потреби, які можна обєднати у стругку організаційну побудову залежно від їхньої значущості, зокрема:
Фізіологічні потреби – це потреби в іжі, одежі, житлі.
Потреба у безпеці та захисті – це потреба від фізіологічних потреб у майбутньому, наявність надійної роботи, можливість грошових накопичень, наявність системи медичного та соціального страхування, пенсійного забезчення.
Соціальні потреби – це потреба у спілкуванні з людьми,підтримка з боку інших.
Потреба у повазі та визнанні – це потреба у самоповазі та особистих досягненнях,компетентності,потреба у визнанні з боку оточуючих отриманні відповідного статусу в суспільстві.
Потреба у самовираженні, самоутверджені – це потреба розвитку, самореалізації своїх потенційних можливостей та зростання як особистості, усвідомлення значущості своєї роботи, відчуття задоволення від праці.
Теорія мотиваторів і гігієнічних факторів за Герцбергом. Зміст основних положень: потреби поділяються на гігієнічні фактори і мотиваптори.
Мотиватори – це фактори людських відносин у бізнесі, які спроможні посилювати мотивацію. До них відносять: успіх, досягнення, визнання, високий ступінь відповідальності, просування по службі, можливості творчого і ділового зростання, роботу саму по собі.
Гігієнічні фактори – це особливості умов праці, які можуть мати дестимулюючий вплив тільки тоді, коли вони незадоволені. Серед цих факторів: умови праці, заробіток і соціальне забезпечення, політика фірми, міжособистісні стосунки з керівниками і колегами, ступінь безпосереднього контролю за роботою.
Теорія чекань. Розроблена Девідом Надлером та Едвардом Локлером. Теорія чекань – концепсія згідно якої кількість праці, що витрачається робітником, залежить від очікуваної аинагороди.
Для виконання данлї роботи працівник заздалегідь бере до уваги такі фактори:
1.Наскільки він спроможний упоратись з певним завданням (Чи можу я це зробити?).
2.Чи одержить він очікувану винагороду за виконану роботу (Якщо я її виконаю, то скільки я отримаю грошей?).3.Чи відповідає така винагорода затраченій праці (Чи варто докладати зусиль?).
Теорія справедливості – це теорія, згідно з якою люди субєктивно визначають співвідношення отриманої винагороди з докладеними зусиллями, а потім порівнюють з винагородою інших працівників, що виконують анологічну роботу.
Якщо виявляється дисбаланс та несправедливість, тобто людина вважає, що її колега отримав за таку саму роботу більшу винагороду, тоді у неї виникає психологічна напруга. У такій ситуації необхідно мотивувати цього робітника, зняти напругу і для відновлення справедливості виправити дисбаланс. Можна також змінити обсяг робіт або рівень заробітку.