Мотивація на підприємстві і в колективі

Третій фактор, що формує людські стосунки – це мотивація праці робітників, яка передбачає створення стимулів для повної віддачі, забезпечує зростання продуктивності. Мотиваційні засоби, які активізують, спрямовують та підтримують самостійну поведінку працівника, підвищують його віддачу значно вище того рівня, який би був досягнутий за допомогою вимог, тиску.

Розумний підприємець бере до уваги індивідуальні потреби робітників і вміє переконувати їх у тому, що ці потреби реально можуть бути задоволенні у рамках даного підприємства. Спонукальні мотиви до праці у підлеглих будуть посилюватись якщо вони будуть отримувани пристойну заробітну плату з урахуванням вкладу кожного працівника у загальні справи, коли вони відчувають відповідальність за виконану роботу та її результати.Щоб посилити мотивацію підприємницької діяльності, забезпечити її активність, необхідно поставити цілі, які б дозволяли отримати результат (ефект). Це стосується як юридичних, так і фізичних осіб – субєктів підаприємництва, які створюють власну справу, намагаються втілити у життя бізнес-ідею.

З мотивацією тісно повязане таке поняття, як моральний дух, який характеризує ступінь ставлення людини до своїх колег, керівника, підприємства вцілому. Те, як працівник відчуває себе на робочому місці, впливає на його моральний стан.

На практиці деякі керівники вважають, що продуктивність праці визначається лише обєктивними умовами роботи: доступні ресурси для забезпечення нормального господарського процесу, компетентні співробітники,ефективні організаційні структури, чіткі цілі та завдання. Але в сучасних умовах все більше керівників усвідомлюють, що субєктивні умови теж можуть суттєво впливати на результати діяльності підприємства.

До таких факторів відносять:

Справедливість. Моральний клімат у колективі визначає авторитет людини за правдивими оцінками, виноситьсправедливі рішення у процесі обговорення питань управлінського, кадрового, організаційно-технологічного характеру, створення дружньої атмосфери, дає стимул для просування по службі на основі досягнених заслуг, оцінених обэктивно.

Визначенысть. Цілі підприэмства, структурних підрозділів, кожного робітника чітко сформовані у рамках загально фірмового планування та індивідуальних планів.

Визначення заслуг. Працівники впевнені, що керівництво належно оцінює їхній вклад у роботу фірми.

Зворотний звязок. Трудовий персонал впевнений, що керівнику-підприємцю небайдежі їхні проблеми, бажання, існуючі поточні проблеми.

Залученість. Працівники знають, що вони вносять свій конкретний вклад у досягнення загальних цілей підприємства.

У практиці менеджменту і бізнесу існують такі основні теорії мотивації трудової діяльності:

Клисична теорія мотивації;

Ієрархія паотреб за Маслоу

Теорія мотиваторів та гігієнічних факторів за Герцбергом;

Теорія мотивації за Мак-Клелландом;

Теорія чекань;

Теорія справедливості.

Класична теорія мотивації – це теорія, згідно якої гроші є єдиним стимулом до трудової діяльності. З цієї точки зору, люди – «економічні істоти», які працюють лише для того, щоб оплачувати їжу, одежу, житло. Працівники будуть отримувати більше грошей, якщо діятимуть в інтересах фірми.