Основні шляхи й етапи переходу на новий продукт
Усі виробничі витрати за період звертання виробництва (2 міс.), його зупинки (6 міс.) і освоєння (12,5 міс.) склали в цілому 1380 % первісного обсягу виробництва.
Період виникнення втрат тривав 21.5 міс. і закінчився в жовтні 1930р.
І хоча зараз час заміни виробу, як правило, значно менший, наведений приклад залишається наочною демонстрацією хворобливості пронесу переходу підприємства на новин продукт.Результат освоєння нового виробу залежить від двох факторів:
темпу зняття і виробництва застарілої продукції, оскільки це дозволяє одночасно визволити потужності для виробництва нового виробу і темпу освоєння нового продукту.
Завдання узгодження цих двох факторів необхідно вирішувати за рахунок раціонального вирішення організації виробництва шляхом послідовного, рівнобіжного чи плавного переходу.
При послідовному переході на новий тип виробу, існуючий процес припиняють, частину машин і устаткування демонтують і заміняють новими. Одночасно здійснюють перекваліфікацію робітників. Після закінчення підготовки починають запуск нового виробництва з доведенням його до проектної потужності.
Організація рівнобіжного переходу на новий виріб базується на будівництві деякої кількості виробничих площ на яких готується до випуску невелика кількість нових продуктів.
Завданням цих рівнобіжних виробництв є ретельна підготовка й випробування технології виробництва оновлених виробів без порушення існуючого виробничого процесу. Випробовують нове обладнання, технологію, навчають робітників, завдяки чому виробництво нових виробів може бути почате без втрат в існуючих приміщеннях, після припинення випуску старої продукції й одночасно в нових приміщеннях, якщо вони не будуть використані для інших цілей.
Перевагою даного рішення є зменшення втрат, пов'язаних із зупинкою виробництва, недоліком — необхідність будівництва спеціальних виробничих приміщень. Якщо ці приміщення використані для інших цілей, то втрати за цією статтею зменшуються.
Організація плавного переходу на нову продукцію являє собою такий спосіб освоєння нового виробництва, коли після закінчення обробки деталі старого виробу на першій операції відразу ж робоче місце перебудовується на виконання операції для виконання нового типу виробу. Так плавно перебудовується весь виробничий процес, усі машини й устаткування.
Втрати від зупинки виробництва в даному випадку виключаються чи зводяться до мінімуму.
Передумовою такої майже ідеальної організації є ретельна конструкторська і технологічна підготовка виробництва нового виробу, реалізація якої полегшується, якщо в новому виробі зберігається значна частина елементів попередньої моделі. Спрощує також проблему переходу на новий продукт блокова й агрегатна конструкції виробів, а також їхня стандартизація в цілому. Сприятливо діють і такі фактори, як, наприклад, освоєння робітниками декількох суміжних професій, рівноцінних за кваліфікацією.
На цьому етапі здійснюється безпосереднє втілення досягнень науки і техніки у виробництво, у його відновлення, у нові споживчі вартості. Процес відновлення виробництва має безліч змінних величин, залежить від цілого ряду факторів і є складною динамічною системою, що складається з декількох підсистем.
Кожна підсистема має свою функцію, що залежить від попередньої і впливає на наступну. Тільки в результаті безвідмовного функціонування всіх підсистем як єдиного цілого може бути забезпечене одержання запланованого результату.
Важливою передумовою ефективності відновлення виробництва є оцінка факторів, що впливають на неї, на запуск у виробництво нової продукції. Якщо вплив цих факторів піддається кількісній оцінці, то можна встановити ступінь їхнього впливу на показники запуску оновлюваного виробництва. Під час запуску нового виробництва під впливом інтенсифікації виробничих факторів знижуються трудомісткість і витрати на одиницю виробу, у результаті чого зростає обсяг продукції за одиницю часу.