Продуктивність, інновації, якість трудового життя та зайнятість

"Зелена продуктивність" позитивно впливає на інші фактори зростання продуктивності. Також це відкриває додаткові можливості економічного розвитку для малих і середніх підприємств. Мало того, поєднання природоохоронних заходів і роботи щодо безпеки праці роблять суттєвий внесок у покращання умов праці на підприємстві, оскільки середовища поза підприємством та в середині його тісно пов'язані між собою. Для ЄАНЦП та організацій-членів у цій галузі ставиться завдання сприяння обміну досвідом між підприємствами на національному та міжнародному рівнях, участі в організації навчання та консультування підприємств з цих питань. Має доводитися важливість проведення природоохоронних заходів та випуску "зеленої" продукції для досягнення та утримання високого рівня конкурентоспроможності.

Соціальне партнерство

Важливість окремого підприємця як рушійної сили економічного розвитку незаперечна: він бере свою ідею і власним ризиком та власними зусиллями перетворює її на товар, послугу або процес, що мають попит на ринку. Навпаки, всі європейські країни мають докладати великих зусиль для підтримання "духу підприємництва".

Однак розвиток продуктивності залежить і від партнерства, і від командної роботи. Успіх виробничого осередку може бути досягнутий тільки через загальне прагнення та застосування всіх ресурсів, через спільні зусилля для досягнення результату.

Таке "соціальне партнерство" має стати базовим для організацій — членів ЄАНЦП. Вони або їх попередники визначили, що безпосередня участь уряду, роботодавців та профспілок сприяє здійсненню соціально-економічних змін, зумовлює розвиток, спрямований на збереження потенціалу зайнятості. Партнерство може мати різні форми — від трудових угод на національному та регіональному рівнях, що створюються "соціальними партнерами", до партнерства на окремих підприємствах, у цехах, робочих групах. Те, що може бути втрачене партнерами через недостатню швидкість прийняття рішень, компенсується загальною підтримкою та порозумінням сторін.

Це все підтверджує безперервність "руху за продуктивність", який Європейське агентство продуктивності визначило як стан розуму, розуміння того, що сьогодні є вдосконалене вчора, а завтра буде ще кращим. Організації — члени Асоціації спрямовують свої зусилля на сприяння соціальному партнерству в своїх країнах, застосування найкращого світового досвіду для його розвитку.

Список рекомендованої літератури:

1. Акимова Η. В. Производительность труда в промышленности. Проблемы измерения и стимулирования. — К.: Наук, думка, 1991.

2. Бондарь И. К. Производительность труда. — К.: Наук, думка, 1997.

3. Генкин Б. М. Экономика и социология труда. — М.: Норма, 1999.

4. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 1997.

5. Колосницына М. Г. Экономика труда. — М.: Магистр, 1998.

6. Лукьянченко Н. Д. Управление трудом на промышленном предприятии. — Донецк: Донбасс, 1995.

7. Макконнелл Р., Стэнли Л. Брю. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: Реферат-дайджест учебника по рыночной экономике. — СПб.: Менеджер, 1994.

8. Прокопенко И. И. Управление производительностью. — К.: Техника, 1960.

9. Скотт Сник Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. — М.: Прогресс, 1989.

Ю.Шермергон, Кардансо, Сміт. Менеджмент продуктивності, 1988 (перше канадське видання).