Інформатизація управління соціальними системами як провідна складова сучасного науково-технічного прогресу

У сучасних умовах інформатизація виступає як глобальний процес, що викликано об'єктивними потребами науково-технічного прогресу. У світовій практиці упродовж останніх років інформатизація із поняття вузькоспеціального переросла в поняття економічне, соціальне, політичне.

З'явилася наука інформатика, яка вивчає структуру і загальні якості інформації, а також питання, пов'язані з її вибором, зберіганням, пошуком, опрацюванням, перетворенням, поширенням і використанням в різних сферах людської діяльності.

Інформатика — міжгалузева (міждисциплінарна, комплексна) наука, у фундамент якої закладено два початки: гуманітарний і природно-технічний (інженерно-технічний).

Інформатизація у сфері соціального управління як продукт інформатики не тільки ставить перед апаратом управління нові, все складніші проблеми, а й потребує наукового обґрунтування невідкладного їх розв'язання. При цьому вона озброює органи управління відповідними засобами, в першу чергу забезпечення інформаційно-аналітичних потреб, розширення їх всеосяжності.Без використання нових досягнень науки і техніки в галузі інформатики у сфері управління, його раціоналізація, удосконалення й приведення у відповідність із складними завданнями суспільного розвитку нині стало просто неможливим. На жаль, за останні роки тенденція до відставання в цьому напрямі в нашій країні є досить стійкою.

Давно відомо, що рух науки й техніки, зокрема у галузі інформатики, в сучасних умовах відбувається у невідривній єдності з усвідомленням суспільством нових здобутків інформатизації у вигляді науково-технічних циклів, а також періоду, за який технічний прогрес породжує матеріалізацію у широкій практиці нових наукових ідей. Це зумовлено тим, що розвиток науки спирається на досягнення техніки, тобто наука розвивається на конкретній технічній базі, яка є її безпосередньою виробничою силою. Отже, кожному великому технічному досягненню, впровадженню нового покоління техніки, яким передують наукові дослідження, властиве взаємне проникнення науки у виробництво, а звідси і в соціальне управління цими явищами.

Стосовно соціальної кібернетики це означає, що для того щоб система управління відповідала вимогам часу, в умовах інформатизації потрібне постійне, безперервне, системне, своєчасне і поступове опанування новими досягненнями науково-технічного прогресу.

Якщо обґрунтовано говорити про удосконалення організації системи соціального управління як про соціальну функцію, то, безсумнівно, складовим елементом цієї функції повинно бути всебічне забезпечення використання досягнень науки і техніки для забезпечення потреб та інтересів складових суспільства, і в першу чергу людини, громадянина.

Дослідження потреб управлінської практики свідчить про причини, що лежать в основі взаємозв'язку управління соціальними системами та інформатизації. Під впливом соціальних процесів відбуваються якісні зміни в організації управління. Останнім часом зросла кількість зв'язків між різноманітними об'єктами управління, що ускладнює координацію та узгодженість їх взаємодії. При цьому істотно збільшується обсяг і потік інформації. Складність завдань управління значною мірою визначається тим, що зростають темпи росту змін самих соціальних процесів у різних сферах соціального життя.

Потреба змін у технічній базі управлінської діяльності через впровадження сучасних інформаційних технологій зумовлює потребу в якісних змінах у формах і методах управління. Практика свідчить, що багаті та сильні ті держави, де розвиток науки і техніки визначається як провідний виробничий засіб. Отже, слід враховувати фактор, що інформатизація в управлінні поступово утворює передумови якісної зміни характеру здійснення управлінської діяльності, структур і функції органів управління.

У цьому зв'язку важко погодитися з тими, хто стверджує, що сьогодні соціальна кібернетика та інформатика повинні розв'язати три головні завдання: заміну фізичної праці машинами, заміну застарілої техніки новою та підготовку кадрів, здатних ефективно використовувати сучасну техніку та технології для забезпечення інформаційних потреб управління.

Проблеми інформатизації органів управління соціальними системами вивчаються і юридичною наукою у різних країнах. На межі інформатики і права виникла така наукова дисципліна, як правова інформатика та інформаційне право.

Правова інформатика — це міждисциплінарна галузь знань про закономірності та особливості інформаційних процесів у сфері юридичної діяльності, про їх комп'ютеризацію, інформатизацію, принципи побудови і використання інформаційних систем, створення експертних і консультаційних систем на основі інформаційних технологій, методів формалізації і моделювання.