Суть конфліктів, передумови виникнення, види та ознаки. Конфліктна ситуація, її особливості. Стадії розвитку конфлікту. Методи подолання конфліктів
2. Конфліктна ситуація, її особливості
При будь-якому конфлікті є об'єкт конфлікту та опоненти. Ці складові формують базу конфлікту, чи конфліктну ситуацію. Виявити об'єкт конфлік¬ту в кожному конкретному випадку непросто. На¬скрізною його характеристикою, котра дає змогу виділити об'єкт конфлікту, є його неподільність, що може бути як фізичною властивістю об'єкта, так і наслідком бажань чи інтересів одного з опонентів. Опо¬нентами в конфліктній ситуації можуть виступати різні утворення, які формуються з окремих осіб, груп, підрозділів, організацій.
Щоб виник конфлікт, необхідні дії опонентів, спрямовані на оволодіння об'єктом. Такі дії нази¬вають інцидентом. Таким чином, конфлікт вини¬кає тоді, коли складається конфліктна ситуація і відбувається інцидент.
При обговоренні теми конфлікту чимало бізнес¬менів і політичних лідерів намагається звести про¬блему управління до уникнення або пом'якшення конфлікту. Він розглядається як сигнал негаразду і необхідності пошуку винного - щоб не повто¬рити помилку знову. Далеко не завжди конфлікт настільки не зрозумілий і не підлягає керуванню, що порушує процес комунікацій і узгодженості в роботі. Потенційні позитивні можливості конфлі¬кту великі, лише пройшовши через конфлікт, ко¬лектив може стати єдиним суцільним організмом. Позитивний конфлікт сприяє як підвищенню ефек¬тивності праці колективу в цілому, так і визна¬ченню компетентності окремих його представ¬ників. Це підтверджується численними експери¬ментальними дослідженнями — конфлікт може впливати на побудову загальної платформи, роз¬робку і прийняття рішень, зміцнення морально-етичного аспекту взаємовідносин. Без певного ро¬зуміння того, що можуть існувати різні точки зору на одну проблему, будь-які загальні розмови є без¬глузді, а стосунки - поверхневі. Життя без конфліктів сумне й непродуктивне.
Довгий час у працях з управління вчені дотри¬мувались думки, що організація повинна функці¬онувати як добре змащений механізм, і саме тому конфлікти в організаціях розглядались як нега¬тивні явища. Нині теоретики управління зазна¬чають, що повна відсутність конфлікту не лише небажана, а й неможлива.[1,C.241; 2,C.112-177]Конфлікт - це розбіжність між двома або кількома сторонами (особами чи групами), якщо кожна з них намагається зробити так, щоб були прийняті саме її погляди або цілі й завадити іншій стороні зробити те саме.[1,C.242]
Конфлікти найчастіше асоціюються з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю тощо. Тому існує думка, що конфлікт - явище небажане і що необхідно, по можливості, уникати його або як¬найшвидше розв'язувати. Згідно з останніми до¬слідженнями вчених навіть в організаціях з ефек¬тивним управлінням деякі конфлікти не лише можливі, а й бажані.
Добре скерований конфлікт - життєво важлива складова частина процесу становлення сучасного колективу.
На жаль, конфлікт не завжди має позитивний характер. У деяких випадках він може заважати задоволенню потреб окремої особи та досягненню цілей організації взагалі. Наприклад, під час діло¬вої наради більшість погоджується з думкою окре¬мої особи лише для того, щоб уникнути конфлікту, нехтуючи інтересами справи. Але в багатьох ви¬падках конфлікт допомагає виявити розмаїття точок зору, додає інформації, допомагає виявити більшу кількість альтернатив або проблем. Це дає змогу членам групи приймати більш ефективні рішення, а також повідомити свою думку людям, і тим самим задовольнити особисті потреби у пова¬зі та владі, ведучи до ефективнішого досягнення цілей.
Таким чином, конфлікт може бути функціональ¬ним, або дисфункціональним, що може призвести до зниження особистого задоволення, групового співробітництва та ефективності організації. Роль конфлікту в основному залежить від того, на¬скільки ефективно ним керують. Але щоб керува¬ти конфліктом, необхідно розуміти причини ви¬никнення конфліктної ситуації.
3. Стадії розвитку конфлікту
Як правило, під структурою конфлікту мається на увазі перелік необхідних і достатніх елементів, що характеризують конфлікт при одномоментному статичному зрізі. Кількість таких елементів, на думку більшості фахівців, у цілому залишається стійкою:
наявність не менш двох сторін, що мають контакт одна з іншою;
взаємонесумісність цінностей і намірів сторін;