1. Менеджмент як категорія людей які здіснюють управління. 2. Особливості адаптивних структур управління. 3. Проаналізуйте фінансовий стан підприємств
Розглянутого типу структури мають велику гнучкість, досить прості й економічні. До того ж вони дозволяють організації паралельно розробляти кілька проектів, не змінюючи звичної структури управління.
Однієї з найбільш складних структур адаптивного типу визнається матрична структура. Спочатку вона була розроблена в космічній галузі, застосовувалася в електронній промисловості й в областях високих технологій. Матрична структура виникла як реакція на необхідність проведення швидких технологічних змін при максимально ефективному використанні висококваліфікованої робочої сили.
Матрична структура управління може бути охарактеризована як “ґратчаста” організація, побудована на основі принципу подвійного підпорядкування виконавців: з одного боку, безпосередньому керівнику функціонального підрозділу, що надає персонал і інші ресурси керівнику проекту (чи цільової програми), а з інший, - керівнику тимчасової групи, що наділений необхідними повноваженнями і несе відповідальність за терміни, якість і ресурси. При такій організації керівник проекту взаємодіє з двома групами підлеглих: із членами проектної групи і з іншими працівниками функціональних підрозділів, що підкоряються йому тимчасово і по обмеженому колу питань (причому зберігається їхнє підпорядкування безпосереднім керівникам підрозділів – відділів, служб). Таким чином, установлюється поділ прав менеджерів, що здійснюють управління підрозділами, і менеджерів, що керують виконанням проекту, і найважливішою задачею вищого керівного складу компанії в цих умовах стає підтримка балансу між двома організаційними альтернативами.
Масштаби застосування матричних структур в організаціях досить значні, що говорить про їхню ефективність, хоча система подвійного (а в ряді випадків навіть множинного) підпорядкування викликає чимало проблем з управлінням персоналом і його ефективним використанням.
Основу бригадної структури складає групова форма організації праці і виробництва, давно відома і в усьому світі, і в нашій країні. Однак, тільки в 80-і роки з'явилася і можливість, і необхідність у більш повному використанні її переваг: прискорення процесів, зв'язаних з відновленням продукції і технологій; орієнтація на відносно малоємні ринки; підвищення вимог до якості обслуговування споживачів. І, звичайно, не можна скидати з рахунків найжорстокішу конкуренцію за споживача і ринки збуту. Вихід був знайдений саме у формуванні невеликих мобільних команд (бригад) спеціалізованих на задоволенні тієї чи іншої потреби і цілком відповідальних за результати своєї виробничо-господарської діяльності.
Теоретично бригадну структуру управління організацією в цілому пропонується зображувати у виді піраміди, у якій на кожному рівні ієрархії веєроподібно розміщаються бригади різного призначення і профілю, зв'язані між собою процесами рішення проблем (див. мал. 1).
Керівник підприємства
Робоча група
Підлеглий (керівник)
Робочі групи
Підлеглий (керівник)
Робочі групи
Підлеглі
Рис.1. Структура організації, що складається з бригад різного рівня і профілю.
Практично таку схему реалізують деякі компанії, вбачаючи в неї ризик утрати звичної керованості. Така організація дозволяє більш ефективно використовувати знання й уміння працюючих і істотно скоротити час на узгодження інженерних рішень, та й на самі розробки завдяки росту продуктивності праці.
3. Проаналізуйте фінансовий стан підприємства, де ви працюєте. Розробить пропозиції по його удосконаленню.