Методичні основи аналізу фінансових звітів

Якщо рух грошових коштів в результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до Звіту не включаються. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до Звіту.ПБО "Звіт про власний капітал" відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду, а саме залишок на початок року, різні види корегувань (внаслідок змін облікової політики, виправлення помилок та ін.), переоцінки активів, чистого прибутку (збитку) за звітний період, напрямків розподілу прибутку, внесків учасників, операцій, пов'язаних з вилученням капіталу (викуп акцій, їх перепродаж, анулювання), зменшення номінальної вартості акцій, інші зміни у власному капіталі (списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи), залишок власного капіталу на кінець року.

Важливою складовою звітності є Примітки до фінансової звітності, у яких має відображатись призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного фонду).

Фінансовий аналіз є важливим і одночасно одним з найскладніших блоків при реструктуризації підприємств. У свою чергу, процес діагностики стану підприємства поділяється на декілька етапів, котрі не обов'язково слідують один за одним, а можуть здійснюватись паралельно, мінятись місцями, повертатись до раніше проведених етапів з метою уточнення їх результатів. Надзвичайно важливими для діагностики підприємства є підготовка вихідної інформації, а також фінансовий та маркетинговий аналіз.

Першим етапом є збір вихідної фінансової інформації. Оскільки результати подальшого аналізу залежать від достовірності вихідної інформації, має бути проведена робота з її уточнення та доповнення. На жаль, існуюча в Україні фінансова звітність недостатньо задовольняє потреби фінансового аналізу. Тому має бути зібрана додаткова фінансова інформація.

Фінансовий аналіз перш за все зосереджується на питаннях, пов'язаних з використанням наявних у підприємства фінансових ресурсів. Аналізується структура витрат на виробництво та реалізацію продукції в розрізі її окремих груп. Інформація для такого аналізу подається у формі, подібній до звіту про прибутки та збитки, який складається згідно з вимогами Міжнародних стандартів рахівництва. Результати аналізу мають відповісти на запитання:

– яка величина змінних та постійних (операційних) витрат у виробництві та реалізації кожного виду продукції?

– який рівень валової та операційної прибутковості окремих видів продукції?

Згідно з Міжнародними стандартами рахівництва (International Accounting Standards), що встановлюють вимоги до фінансової звітності, змінні витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції. Їх величина змінюється майже прямо пропорційно змінам обсягу реалізації продукції. Постійні (операційні) витрати прямо не залежать від реалізації продукції. Резервом фінансової реструктуризації підприємства може стати зменшення постійних та зниження собівартості змінних витрат.

Наступним кроком фінансового аналізу є дослідження складу та структури активів підприємства з метою визначення серед них ліквідних, менш ліквідних та важко ліквідних. У багатьох підприємств на балансі є чимало незавершеного будівництва та об'єктів соціальної сфери, утримання яких обтяжує їх фінансовий стан. Продаж цих об'єктів або інша вигідна для підприємства форма їх відчуження є резервом підвищення ліквідності активів. Поліпшенню структури активів покликане сприяти і ширше використання, наприклад, лізингу для придбання основних фондів.

Однією з найважливіших особливостей нової звітності є відсутність у ній планових показників і нормативів. В умовах ринку фінансове планування втрачає риси централізованого адміністративного регулювання, що зовні задає підприємству безліч параметрів його діяльності. Воно служить насамперед виробленню гнучкої стратегії і тактики господарської поведінки підприємства, що прагне стабілізувати своє становище при швидко змінюваній у результаті конкуренції ринковій кон'юнктурі. Використання нормативів у фінансовій діяльності стає справою вибору самого підприємства, тому інформація про нормативи стає комерційною таємницею. Аналіз відхилень від запланованих підприємством нормативів відповідно стає складовою частиною внутрішнього аналізу фінансового стану, здійснюваного фінансистами підприємства на основі всієї достовірної інформації про господарську діяльність. Фінансовий аналіз, що ґрунтується на бухгалтерській звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, власниками, державними органами на основі звітних даних, що містять лише обмежену частину інформації про діяльність підприємства. Нові форми бухгалтерського балансу, додатки до балансу, звіту про фінансові результати і їхнє використання дозволяють зовнішнім користувачам звітності досить об'єктивно оцінювати фінансовий стан підприємства, його ділову активність і рентабельність, не використовуючи інформацію, що є комерційною таємницею.Методика зовнішнього фінансового аналізу становить великий інтерес для кожного підприємства не тільки з метою оцінки потенційних партнерів, але і для власної самооцінки, здійснюваної з погляду зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності. Будь-якому підприємству далеко не байдуже, за якими показниками будуть оцінювати його фінансову діяльність можливі контрагенти, акціонери, кредитори. Для того, щоб можна було установити відповідність між внутрішніми і зовнішніми фінансовими оцінками, повинно існувати єдине методичне ядро, що поєднує різні види аналізу.