Особливості фінансової інвестиційної діяльності підприємств

Серед цінних паперів важливе місце займають акції, які дають право їх власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів. Фінансовому менеджеру необхідно чітко орієнтуватися у таких поняттях:

деномінація акцій — зміна номінальної вар¬тості всіх випущених одним емітентом акцій, що супроводжується дробленням або консолідацією акцій;

дроблення акцій — зменшення номінальної вартості акцій шляхом ділення на визначений упов¬новаженим органом емітента коефіцієнт. При цьо¬му кількість акцій збільшується пропорційно коефіцієнту дроблення, а сумарна номінальна вартість акцій не змінюється;консолідація акцій — зменшення загальної кількості акцій відповідно до заданого коефіцієнта водночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості всіх випущених емітентом акцій. Операція консолідації не призводить до зміни сумарної номінальної вартості акцій. Консолідація або дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного фонду товариства.

Інвестиційний портфель – це сукупність зібраних воєдино різних інвестиційних цінностей, які служать інструментом для досягнення конкретної інвестиційної мети вкладника. У портфель можуть входити цінні папери одного типу (акції) чи різні інвестиційні цінності (акції, облігації, ощадні і депозитні сертифікати, заставні свідчення, страховий поліс і ін.).

Принципами формування інвестиційного портфеля є безпека і прибутковість вкладень, їхній ріст, ліквідність вкладень. Під безпекою розуміється невразливість інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу і стабільність одержання доходу. Безпека звичайно досягається на шкоду прибутковості і росту вкладень. Нарощувати вкладення можуть тільки власники акцій. Під ліквідністю будь-якого фінансового ресурсу розуміється здатність його брати участь у негайному придбанні товару (робіт, послуг). Так, готівкові кошти мають більшу ліквідність, ніж безготівкові. Набір дрібних купюр має більшу ліквідність, ніж набір великих купюр. Ліквідність інвестиційних цінностей — це їхня здатність швидко і без втрат у ціні перетворюватися в готівку. Найбільш низькою ліквідністю володіє нерухомість. Жодна з інвестиційних цінностей не володіє всіма перерахованими вище властивостями. Тому неминучий компроміс. Якщо цінний папір надійний, то прибутковість буде низькою, тому що ті, хто віддають перевагу надійності, будуть пропонувати високу ціну і зіб'ють прибутковість. Головна мета при формуванні портфеля полягає в досягненні найбільш оптимального поєднання ризику і доходу для інвестора. Інакше кажучи, відповідний набір інвестиційних інструментів покликаний знизити ризик вкладника до мінімуму й одночасно збільшити його доход до максимуму.

Методом зниження ризику серйозних втрат служить диверсифікованість портфеля, тобто придбання визначеного числа різних цінних паперів. Ризик знижується, коли капітал розподіляється між безліччю різних цінних паперів. Диверсифікованість зменшує ризик за рахунок того, що можливі невисокі доходи від одних цінних паперів будуть компенсуватися високими доходами від інших. Мінімізація ризику досягається за рахунок включення в портфель цінних паперів широкого кола галузей, не пов'язаних тісно між собою, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їхньої ділової активності. Оптимальна величина — від 10 до 15 різних видів цінних паперів.

Отже, управління портфелем цінних паперів – це планування, аналіз та регулювання складу портфеля, діяльності з його формування та підтримання з метою досягнення поставлених перед ним завдань при збереженні необхідного рівня його ліквідності та мінімізації пов’язаних з цим витрат.

Оцінка ефективності формування інвестиційного портфеля проводиться на основі розрахунку показника теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

(6.2)

де ТВіп – теперішня вартість відповідного цінного паперу;

МГП – очікувані в майбутньому грошові потоки за період використання цінного паперу;

н – очікувана норма прибутку;

t – період використання цінного паперу.