Особливості фінансової інвестиційної діяльності підприємств

Фінансові інвестиції – це вкладання капіталу в більш чутливі до змін фінансові інструменти. Підприємства, володіючи вільними грошовими коштами, можуть вибирати одну з трьох форм (рис. 6.2).

Рисунок 6.2 – Форми фінансових інвестицій

Участь у статутному фонді інших підприємств має для інвестора як тактичне, так і стратегічне значення. З тактичної точки зору це одержання прибутку, а зі стратегічної (більш вагомо) – участь в управлінні підприємствами. Останнє дає можливість підвищити рівень інтеграції інвестора з даними підприємствами, використовувати їх потенційні можливості для підвищення ефективності своєї оперативної діяльності. В нинішніх умовах ця форма фінансових інвестицій є не тільки економічно привабливою, але й доступною. З часом її використання буде обмежене.

Депозитні сертифікати банків являють собою термінові сертифікати з великим номіналом. Вони призначені головним чином для суб'єктів господарювання (юридичних осіб). Депозитний (як і ощадний) сертифікат служить свідченням про прийнятий банком внесок на конкретний термін із зазначеними відсотками. У принципі це той же механізм, що і депозитний (чи ощадний) внесок, але сертифікат, будучи цінним папером, може бути переданий одним власником іншому. Депозитні сертифікати є різновидом строкових банківських вкладів, при яких клієнту видається не ощадна книжка, а сертифікат (посвідчення), що виконує роль боргової розписки банку. Кошти з такого внеску, як правило, можна вилучити і до закінчення зазначеного терміну, але лише сплативши штраф у формі утримання визначеної частини відсотків. Сертифікати бувають іменні і на пред'явника.

Особливою популярністю в інвесторів користуються передані депозитні сертифікати на пред'явника, що вільно обертаються на вторинному ринку. При цьому замість нарахування відсотків понад номінал часто використовується продаж зі знижкою (дисконтом). Ціна депозитного сертифіката при передачі визначається з урахуванням ємності вторинного ринку, терміну погашення і поточної процентної ставки по інструментах того ж класу.

Ринок цінних паперів демонструє становлення покупців та продавців до цінних паперів окремих підприємств, як барометр показує стан фінансового здоров’я відповідних суб’єктів господарювання та економіки країни в цілому. Попит на цінні папери точно показує, які галузі перспективні і заслуговують уваги з точки зору розміщення капіталу, а які, навпаки, зупинилися у своєму рості. На основі такої інформації розробляють свою фінансову політику керівники підприємств.

Купівля-продаж цінних паперів на фондовій біржі здійснюється за їх ринковою ціною – біржовому курсу. На коливання біржового курсу впливають наступні фактори:

–співвідношення попиту і пропозиції;

–розмір доходу (дивіденду), який отримує власник цінних паперів, а особливо перспективи отримання доходу;

–розмір процента за кредит (процента виплачуваного банками за вкладами). Якщо процент доходу по цінних паперах знижується, а розмір процента за кредит росте, то вигідніше покласти гроші в банк і отримувати гарантований процент прибутку, аніж вкладати гроші в цінні папери;

–ціни на золото, нерухомість. Зниження цін на ці товари приваблює вільні кошти, і попит на цінні папери падає;

–ліквідність цінних паперів, тобто можливість перетворення придбаних цінних паперів у гроші;

–біржові спекуляції, купівля-продаж цінних паперів з метою отримання прибутку. Коли здійснюються спекуляції, можуть розповсюджуватися різні чутки, укладаються фіктивні договори, що приводить до штучного підвищення чи пониження курсу цінних паперів;

–різні події в політичному, економічному житті як окремих країн, так і всього світу (війна, зміна уряду і т.п.).

В результаті взаємодії перерахованих факторів змінюється курс цінних паперів на фондовій біржі. Існують спеціальні терміни для визначення положення курсу цінних паперів по відношенню до їх номіналу. Якщо курс вищий за номінал, то різниця між курсом і номіналом називається ажіо, або лаж. Коли курс дорівнює номіналу, таке положення називають альпарі, а якщо курс менший за номінал, то різниця між курсом і номіналом має від’ємне значення і називається дізажіо.