Загальні засади антикризового управління підприємством, типологія кризових ситуацій. Основні положення антикризового управління підприємством
У системі антикризового управління виділяють функції антикризового управління: визначення цілей, планування, організації, мотивації, контролю.
Крім цього існує два з'єднувальних процеси: прийняття рішень та комунікації, що об'єднують окремі функції в єдиний процес управління.
Функції антикризового управління також можна роз¬глядати як види діяльності, які відображають предмет управління (в даному випадку — проблеми та уявні й реальні фактори кризи) й визначають його результат. Вони від¬повідають на запитання: що необхідно зробити для того, щоб успішно керувати в передкризовій ситуації, в умовах кризи та в процесі виходу з кризи. Стосовно цього можна виділити шість функцій:
- передкризове управління;
- управління в умовах кризи;
- управління процесами виходу з кризової ситуації;
- стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керо-
ваності);
- мінімізація втрат та втрачених можливостей;
- своєчасність прийняття рішень [7, с. 134].
Кожен з перелічених видів діяльності (функцій управління) має свої особливості, але в сукупності вони характеризують антикризове управління.
Система антикризового управління складається з таких підсистеми:
> підсистема діагностики;
> антикризовий операційний менеджмент;
> антикризове фінансове управління;
> антикризовий маркетинг;
> антикризове управління персоналом;
> антикризове організаційне управління. Взаємозв'язок між базовими положеннями системи анти¬кризового управління поданий на рисунку 4.
Антикризове управління, як і будь-яке інше, може бути менш ефективним або більш ефективним. Ефективність антикризового управління характеризується ступенем до¬сягнення цілей пом'якшення, локалізації або позитивного використання кризової ситуації у зіставленні з витраченими на це ресурсами.
Рис.4. Концепція системи антикризового управління підприємством
Використана література
1.Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 2000. — 360 с