Інноваційний менеджмент у системі управління інноваційною діяльністю. Трансфер-технології. Інноваційні процеси
Основне завдання правового захисту результатів Інтелектуальної дія¬льності — це надання авторам технічних рішень, вченим, винахідникам на певний термін як винагороду за свою працю виключного права розпо¬ряджатися своїм винаходом. Законодавчий захист винаходів гарантує ав¬тору, що результати його творчої діяльності не будуть безкоштовно вико¬ристовуватись третіми особами. В цьому випадку виникає таке юридичне поняття як інтелектуальна власність. Основними вважаються три типи інтелектуальної власності:
• патенти, які закріпляють за автором право на винахід;
• авторське право, яке поширюється на інтелектуальний продукту сфері науки, літератури і мистецтва;
• товарний знак, який дає змогу віднести конкретний вид виготовле¬ного товару до його виробника.
Патент — це документ, який видається компетентним державним орга¬ном, підтверджує визнання науково-технічного винаходу та засвідчує право патентовласника виготовляти та реалізувати продукцію, яка вті¬лила винахід або використовувати технологічні процеси, які є винахо¬дом, на монопольній основі.Таке право власності на винахід дозволяє власнику патенту у випадку порушення його прав звернуться в суд та вимагати компенсації своїх збитків.
Товарні знаки дозволяють ідентифікувати продукцію окремого ви¬робника. Вони служить орієнтиром під час вибору товару. При тому і ви¬робник і продавці можуть мати свої окремі товарні знаки.
Товарний знак виконує такі функції:
• служить орієнтиром при виборі товару;
• вказує на відповідність певному рівню якості товарів;
• рекламує товар, ним забезпечує виробнику популярність.
Товарний знак входить в склад нематеріальних активів та на рівні з патентом є предметом ліцензійних угод.
Результатом ліцензійної угоди є ліцензія, яка є дозволом власника тех¬нології чи прав промислової власності на використання особою чи органі¬зацією винаходу, науково-технічного досягнення, технічних знань та виро¬бничого досвіду, необхідного для організації виробництва, а також торгової марки протягом певного періоду часу за обумовлену в угоді винагороду.
Розрізняють патентні ліцензії та „ноу-хау"— ліцензії. Патентна ліце¬нзія надає право використання винаходу, захищеного патентом. „Ноу-хау" ліцензії дають дозвіл на використання технічних знань, практичного до¬свіду, технічну, комерційну, управлінську інформацію, які мають комер¬ційну цінність та не захищені патентами.
Наслідком інноваційної діяльності є також нові дизайнерсько-художні рішення зовнішнього виду виробу – промислові зразки.
Промислові зразки відображають єдність технічних, функціональних та естетичних властивостей виробу, які також входять до складу нематері¬альних активів і є предметом ліцензійних угод та об'єктом охорони про¬мислової власності.
Загалом, результатом інноваційної діяльності є підвищення конку¬рентоспроможності виготовленої продукції, успішна її реалізація на вну¬трішньому та зовнішньому ринках.
Висновок
Таким чином, інноваційний менеджмент порівняно нове поняття для наукової громадськості і підприємницьких кіл України. Саме в даний час Україна переживає бум новаторства. На зміну одному формам і методам керування економікою приходять інші. У цих умовах інноваційною діяльністю буквально змушені займатися всі організації, усі суб'єкти господарювання від державного рівня керування до знову створеного товариства з обмеженою відповідальністю в сфері малого бізнесу.