Організація, як об’єкт управління

21 - особи начальницького складу;

37 - вільнонаймані фахівці і службовці;10 - вільнонайманих робітники .

Фонд оплати праці підприємства за звітний період склав 457,2 тис. грн., в тому числі штатних працівників 230,0 тис. грн., з них:

110,1 тис. грн. - начальницького складу;

96,6 тис. грн. - вільнонайманих фахівців і службовців;

23,3 тис. грн. - вільнонайманих робітників, що забезпечило середньо-місячну заробітну плату даних категорій працюючих в сумі 582 грн. 54 коп., 283 грн. 45 коп.,258 грн. 89 коп. відповідно .

Крім забезпечення єдиноначальства, контролю за виконанням як поточних, так і стратегічних завдань, на підприємстві діє зворотній зв'язок від підрозділів нижчого рівня вертикально вгору, що дає змогу оперативно отримувати інформацію для розробки проектів і прийняття далі оптимальних управлінських рішень. Проте, частина посад не укомплектована, а певні працівники до роботи залучаються за неповним фондом робочого часу.

2.4.Групи та риси організації

Будь- яка організація складається з груп (колективів). За визначенням Марвіна Шоу група (колектив) – це дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей ( працівників) і одночасно знаходиться під впливом конкретних людей. В організації тісно переплетені два види груп : формальні та неформальні.

Формальні групи створюються за бажанням керівника у результаті вертикального та горизонтального поділів праці з метою виконання певних завдань і досягнення конкретних цілей. Виділяють 3 типи формальних груп :

- групи керівників (командні групи) : президент компанії і віце –президенти, начальник цеху та його заступники тощо.

- цільові виробничі (господарські) групи : групи технологів, дизайнерів, конструкторів, фінансистів, економістів тощо.

- комітети, які у свою чергу поділяються на спеціальні (комітет з усунення браку на виробництві, комітет зі скорочення працівників, ліквідаційна комісія) та постійні (ревізійна комісія, науково – технічна рада, рада директорів та ін.) .

Неформальні групи створюються спонтанно на засадах соціальної взаємодії. Працівники вступають у неформальні групи для задоволення почуття причетності, взаємодопомоги, взаємо захисту, тісного спілкування. У неформальних групах є також певна структура, неформальний лідер, вони використовують у своїй діяльності неписані правила (норми), але управляти ними значно складніше, ніж формальними групами.

Можна виділити такі загальні риси організацій :

1.наявність ресурсів : людей, капіталу, матеріалів, технології, інформації тощо.

2.залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, менталітету суспільства тощо.).

3.горизонтальний поділ праці (виділення конкретних завдань), підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці.

4.вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи, тобто здійснення процесу управління.

5.необхідність управління.