Комунікаційні бар’єри та методи їх подолання
3. Використання зрозумілої мови та повторів. Незрозуміла термінологія, складні слова можуть вражати підлеглих, залишатися малозрозумілими. Навпаки, використання зрозумілих слів та елементів повтору підвищує ефективність комунікацій.
4. Правильний вибір засобів комунікацій. Кожний засіб комунікацій мають свої переваги, але він буває ефективним лише за відповідних обставин (напр. особисті листи, пам’ятні записки).
5. Забезпечення довіри у підлеглих. Кожен ефективно працюючий менеджер завойовує довіру у підлеглих і прагне її утримувати.
6.Розвиток вміння слухати. У попередніх питаннях підкреслювалося, скільки часу менеджер витрачає на комунікації, в тому числі і на отримання усної інформації від підлеглих, рівних за рангом та від керівників.
7.Забезпечення активності слухати. Відповідності до теоретичних посилань, виділяють такі групи слухачів : керуючі, оцінюючі, вивчаючі, згладжуючи, активні. Остання група слухачів створює можливість висвітлити суть проблеми на основі зворотного зв’ язку та підтримки з боку отримувача інформації.
Станом на 01. 10.2005 р. в Долинському виправному центрі відбували покарання 305 осіб. Середній термін перебування засуджених в установі становить лише 4 місяці. За 9 місяців перебування в установу прибуло 312 засуджених, звільнено 338 засуджених, така плинність засуджених негативно впливає на їх працевлаштування та здобуття ними відповідної професії. За
короткий термін перебування в колонії засуджені не можуть досконало оволодіти спеціальністю і забезпечити виконання норм виробітку, діючих в інших галузях народного господарства. Тому продукція для виробництва підбирається з розряду нетрудоємких та така, що потребує висококваліфікованої праці.
2.2. Несловесні комунікації
Несловесні комунікації – це обмін інформацією без слів або за допомогою слів з підтекстом. Вони є дуже впливовою, однак малозрозумілою формою комунікації в організації, оскільки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тіла, фізичні контакти та жести. Дослідженням виявлено, що 55 % змісту повідомлення передає вираз обличчя та постави тіла, інші 38 % залежать від інтонації, а слова по собі відображають лише 7 % змісту повідомлення. Визначено 3 види несловесних комунікацій, які застосовують менеджери – уявлення, оточення та мова жестів.
Важливу роль у несловесних організаціях також відіграє оточення – приміщення, умови роботи та інші елементи.
Багато написано про символи влади в організаціях. Розміри та розташування офісу, меблі в офісі, доступність особи в офісі дають корисну інформацію. Наприклад, Г. Росс Перо так розмістив свій стіл, щоб він завжди відділяв його від відвідувача. Коли ж потрібний неформальний діалог, то він виходить з-за стола і сідає біля відвідувача.
Третьою формою несловесних комунікацій є мова жестів. Відстань, на якій ми стоїмо від когось під час розмови, теж має значення. У США дуже близька відстань між співрозмовниками загалом свідчить або про фамільярність, або про агресивність. Англійці та німці ще більше віддалені під час розмови, тоді як араби, японці та мексиканці не звергають на це уваги. Мова очей також є ефективним засобом несловесних комунікацій. Наприклад, пильний довгий контакт очима може свідчити або про дружелюбність, або про романтичний інтерес. Інші види мови жестів - це рухи тіла і рук, паузи в розмові, стиль одягу.
Менеджер повинен розуміти важливість несловесних комунікацій.
Повідомлення працівнику хороших новин про нагороду з сердитим виглядом може зіпсувати цінність нагороди. Так само, покарання працівника з використанням неадекватних жестів може знизити ефективність санкцій. Тон повідомлення, де і як його зроблено, вираз обличчя та жестів можуть посилити, послабити або взагалі змінити значення цього повідомлення.
2.3. Комунікативні бар’эри