Функції адміністративного права щодо інформатизації та удосконалення державного управління

Скажімо, парадоксальною є ухвала Верховною Радою України концепції через закон. Практика свідчить, що такого змісту нормативні акти (за природою — юридично-технічні) доцільніше ухвалювати через постанову.

З погляду техніки правотворення, концепції, доктрини стратегії повинні набувати юридичної форми через постанови, укази, але не через закони.

Очевидно, що зазначена проблема має дискусійний характер, але ж так можна поставити під сумнів усю юридичну науку, добрі традиції правотворення. А від цього недалеко до формування ментальності правового нігілізму. Дивно буде, коли, наприклад, президент якоїсь

фірми захоче ухвалювати свої керівні рішення під назвою закони чи укази. Конституція України чітко визначає, з якою назвою повинні виходити нормативно-правові акти відповідних органів державної влади.

Проблемою, яка стримує розвиток інформатизації в Україні, є практика окремих державних органів виконавчої влади перетворювати у товар свої нормативні акти, призначені для регулювання суспільних відносин у сфері інформатизації (зокрема, державні стандарти, нормативні акти щодо технічного захисту інформації тощо). Звичайно, можна апелювати до економічної кризи, недостатності фінансування з державного та місцевих бюджетів. Але в такому разі порушуються конституційно визначені права суб'єктів суспільних відносин на правову інформацію.

Виробничий характер діяльності більшості ланок, пов'язаних із забезпеченням різних стадій інформатизації, обумовлює необхідність виділення у системі державного управління напряму державної політики. З проголошенням незалежності України такий напрям було визначено. Для реалізації державної політики у сфері інформатизації було створено державний орган при Президентові України — Національне агентство з питань інформатизації. У подальшому цей орган був трансформований у орган виконавчої влади — Державне агентство інформатизації. У ході здійснення адміністративної реформи цей орган увійшов до структури Державного комітету зв'язку та інформатизації України.Таким чином, у державі був сформований механізм реалізації управління інформатизацією як галуззю суспільних відносин на рівні центрального органу державної виконавчої влади. Державний комітет зв'язку та інформатизації є провідним органом і повністю відповідає за координацію, контроль стану, реалізацію і розвиток державної політики у сфері інформатизації в державі.

Це відомство має забезпечити силами підвідомчих організацій тендери на розробку типових проектів інформаційних систем державного управління. Воно також повинне координувати формування загальнодержавної комп'ютерної мережі країни як бази загальнодержавної системи збору й опрацювання інформації.

Організація єдиного державного органу щодо керівництва розвитком інформатизації також має створити сприятливі умови для найліпшого розв'язання завдань щодо інформатизації сфери державного управління.

З метою підготовки кадрів апарату державного управління до роботи в умовах інформатизації треба розробити та ухвалити ряд нормативно-правових актів:

а) регламентація порядку інформатизаціїщодо:

• визначення основних напрямів удосконалення управління у сфері інформатизації на галузевому рівні;

• інструктивно-методичних матеріалів для удосконалення чинних автоматизованих інформаційних систем;

• інформатизації конкретної підсистеми галузевої системи управління, її структури, подальшого розвитку, фінансування, включення цих робіт до планів відповідних організацій;

• порядку затвердження проектної документації, її складу, порядку реалізації визначених завдань;

б) статус автоматизованих комп'ютерних інформаційних систем управлінського призначення щодо:

• компетенції організаційної структури з питань створення і введення новацій до чинних інформаційних систем;