Функції адміністративного права щодо інформатизації та удосконалення державного управління

Функції права щодо удосконалення державного управління на основі інформатизації різноманітні та багатоаспектні. У спеціальній юридичній літературі їм приділяється чимало уваги. При цьому увага переважно концентрується на адміністративно-правових аспектах (владних).

Ця проблема розглядається на рівні специфічного методу інформаційного права: комплексного застосування методів провідних галузей права: конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та кримінального.

У цілому техніко-юридичні аспекти у правовому забезпеченні інформатизації управління соціальними системами виконують регулятивну, інформаційно-рекомендовану, організаційну, охоронну та захисну функції. У своїй основі вони є засобом підтримки використання досягнень науки і техніки у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення управління соціальними системами. Широке застосування у правовому регулюванні техніко-юридичних актів свідчить про розширення галузей правозастосування у зв'язку з інформатизацією.

Серед аспектів інформатизації треба відзначити й функцію організації соціального управління в такій підгалузі суспільних інформаційних відносин, як наука, а також відносини, пов'язані з науковою діяльністю та використанням її результатів. Ця інституція суспільних інформаційних відносин тісно пов'язана з іншими сферами соціального буття, зокрема його безпеки та інформації щодо цього: охорони навколишнього середовища (екологічної безпеки), життя та здоров'я людей (особистої безпеки), громадського порядку і безпеки, безпеки держави, міжнародного правопорядку (миру, безпеки людства).

Ці функції (у юридично-технічному аспекті) держава реалізує через правове регулювання управління науково-технічними процесами, їх стандартизацію, метрологію шляхом формування і реалізації державної науково-технічної політики. При відповідному формуванні методології інформатизації у майбутньому правозастосування має значно розширити свої функції.

Підвищення ролі права та розширення сфер правозастосування у зв'язку з використанням досягнень науки і техніки в соціальному управлінні визначаються тією обставиною, що під впливом новітніх інформаційних технологій (високих інформаційних технологій) існує потреба суттєво удосконалювати чинну структуру державних органів, систему зв'язків між ними, упорядковувати потоки та обсяги інформації тощо.

Наприклад, у процесі розробки автоматизованих (комп'ютерних) інформаційних систем управлінського призначення повинні чітко передбачатися визначені завдання та функції кожного структурного підрозділу, розроблятися положення про них і на основі цього складатися посадові інструкції для кожного працівника. При цьому потрібно встановлювати, які керівні дії можна і треба автоматизувати, а які залишити людині, побачити "порожнечі" у правовому регулюванні.

Без створення попередньої організаційно-правової моделі управлінських відносин використання досягнень інформатики може стати не лише дорогим, а й збитковим. Тому у процесі розробки автоматизованих (комп'ютерних) інформаційних систем управлінського призначення визначальною є не тільки технічна сторона питання, а й організаційно-правова, яка в підсумку повинна визначати економічний ефект інформатизації конкретного органу управління соціальною системою. Сам перелік питань, що розв'язуються у процесі організації автоматизації управлінської діяльності, свідчить на користь такого висновку.

У літературі обґрунтовано вказується, що в процесі організації і створення автоматизованих (комп'ютерних) систем управлінського призначення повинні визначатися принципи побудови внутрішньої структури органу управління; перелік функцій управління, що виконуються органом управління як в цілому, так і його структурними підрозділами.

При формуванні концепцій інформатизації конкретного органу управління соціальною системою також повинні враховуватися такі чинники:

• ступінь централізації та децентралізації функцій;

• обґрунтування кількості структурних підрозділів;

• типові структури і типові штати апарату;