Завдання і функції пресових служб

По-іншому побудував відносини з пресою через прес-секретаря президент Л. Кучма, який не обмежував своїх прес-секретарів у проведенні брифінгів (щотижневих) або інших форм зв'язків з представниками мас-медіа. Таку саму свободу мали й інші співробітники адміністрації президента — глава адміністрації, радники, помічники, керівники структурних підрозділів апарату президента.

Ознайомившись з основними напрямами діяльності із забезпечення зв'язків з громадськістю, розглянемо функції прес-служби:

• моніторинг повідомлень ЗМК та оперативне реагування на негативні випади конкурентів;

• організація заходів лідера (партії, адміністрації, уряду, бізнес-структури) з участю преси і контроль за ними;

• каталогізація позитивних відгуків для подальшого використання з метою реклами;

• підготовка лідера і членів команди до виступів перед журналістами;

• організація регулярної появи лідера і членів команди в аудіовізуальних та друкованих ЗМК;

• регулярне постачання ЗМК інформації, пов'язаної з лідером (партією, адміністрацією) тощо.

Для реалізації цих функцій у складі прес-служби бажано мати соціологів чи політологів (моніторинг і аналіз повідомлень ЗМК), психологів (іміджмейкінг), теле-, радіожурналістів, а також спічрайтерів (написання текстів).

Забезпечення реалізації функцій прес-служби потребує наявності:

• банку даних ЗМК;

• банку даних провідних журналістів;

• матеріалів, призначених для поширення серед ЗМК: біографій, фотографій (політика, родини, членів команди тощо); текстів політичних та економічних програм кандидата, партії та ін.; заготовок, які можна використовувати в роботі, відеоматеріалів, аудіоматеріалів тощо.

У своїй роботі прес-служба використовує такі жанри журналістики, як:

• прес-реліз (основні актуальні матеріали для редакцій ЗМК про вчинки, події та ін.);

• програмний виступ лідера (об'ємна стаття чи виступ по телебаченню);

• репортаж (різновид інформаційного повідомлення, доповненого особистісними враженнями репортера);

• інформація (невелике повідомлення про подію, факт (30-40 рядків або 1—2 хвилини);

• інтерв'ю (діалог журналіста з лідером);

• нарис (художньо оформлена публікація, теле- чи радіопередача);

• проблемна стаття (актуальна для країни, галузі, регіону та ін.);

• лист до редакції (від справжніх людей, бажано відомих своєю професійною або громадською діяльністю);

• фейлетон (поєднує гостроту теми і дотепну форму подачі матеріалу);