Інновації та інноваційний процес. Складові інноваційного процесу

За місцем у виробничому процесі підприємства розрізняють такі інно¬вації:

• інновації на вході виробничого процесу підприємства (зміни у виборі і використанні виробничих ресурсів підприємства);

• інновації на виході виробничої діяльності підприємства (нові виро¬би, нові види послуг, методів управління та організації виробництва, що є предметом реалізації на зовнішній ринок);

• інновації системної структури підприємства (управлінської, вироб¬ничої, технологічної).

Відповідно до ступеня внесених змін розрізняють інновації ради¬кальні, покращуючі, модифікаційні.

Американський досвід організації пошукових науково-дослідних роз¬робок породив своєрідну форму підприємництва — венчурний (ризиковий) бізнес.

Венчурне підприємництво — це невеликі самостійні підприємства, які спеціалізуються на дослідженні, розробці та впровадженні інновацій¬них продуктів.

Венчурні фірми працюють на етапах зростання та насичення ринку результатами наукових розробок. В цей час ще зберігається, але вже на стадії спадання активність наукових досліджень.

Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:

• ідеї інновації;

• готовності ринку до споживання інноваційного продукту та наявності підприємця, який на основі запропонованої ідеї може організувати фірму;

• ризикового капіталу для фінансування.

Венчурний капітал може мати різноманітне походження: кошти великих компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів. Величина прибутку як результат вкладеного капіталу визначається різницею між курсовою вартістю акцій, що належать ризиковому інвестору в сумі акцій фірми-новатора та сумою коштів, вкладених ним у проект.Результати інноваційної діяльності виражаються в інноваційній про¬дукції, яка може бути у вигляді речової форми або без неї (наприклад „ноу-хау") та підлягає юридичному захисту.

Основне завдання правового захисту результатів Інтелектуальної дія¬льності — це надання авторам технічних рішень, вченим, винахідникам на певний термін як винагороду за свою працю виключного права розпо¬ряджатися своїм винаходом. Законодавчий захист винаходів гарантує ав¬тору, що результати його творчої діяльності не будуть безкоштовно вико¬ристовуватись третіми особами. В цьому випадку виникає таке юридичне поняття як інтелектуальна власність. Основними вважаються три типи інтелектуальної власності:

• патенти, які закріпляють за автором право на винахід;

• авторське право, яке поширюється на інтелектуальний продукту сфері науки, літератури і мистецтва;

• товарний знак, який дає змогу віднести конкретний вид виготовле¬ного товару до його виробника.

Патент — це документ, який видається компетентним державним орга¬ном, підтверджує визнання науково-технічного винаходу та засвідчує право патентовласника виготовляти та реалізувати продукцію, яка вті¬лила винахід або використовувати технологічні процеси, які є винахо¬дом, на монопольній основі.

Таке право власності на винахід дозволяє власнику патенту у випадку порушення його прав звернуться в суд та вимагати компенсації своїх збитків.