Інновації та інноваційний процес. Складові інноваційного процесу
Під інноваційним процесом розуміють сукупність неперервно здійснюваних у просторі і часі якісно нових прогресивних змін, які носять назву процесів впровадження нової техніки.
Інноваційна діяльність підприємства — це такий вид діяльності, який сприяє перетворенню досягнень науково-технічного прогресу в реальні нові технології, товари, послуги, методи організації та управління ви¬робничими процесами підприємств.
Нова техніка – це результати наукових досліджень, що реалізуються вперше, результати прикладних розробок, які вміщують винаходи та інші наукові досягнення, нові або вдосконалені процеси в-ва, способи організації в-ва і праці, що забезпечують підвищення техніко-економічних показників в-ва або вирішення соціальних та інших завдань його розвитку.
Науково-технічні розробки виступають як проміжний результат нау¬ково-виробничого циклу та через практичне застосування перетворюються в науково-технічні інновації — кінцевий результат. Отже, науково-технічні інновації підприємства повинні:
1) нести в собі новизну;
2) задовольняти ринковий попит;
3) приносити прибуток виробнику.
Розрізняють три логічні форми інноваційних процесів підприємства: прості внутрішні, прості міжорганізаційні та розширені міжорганізаційні.
Простий внутрішній процес передбачає створення та використання інновацій всередині одного і того ж підприємства. Інновація в цьому ви¬падку не набуває безпосередньо товарної форми. При простому міжорганізаційному інноваційному процесі нововведення виступає як предмет купівлі-продажу. Тут відбувається розподіл функції виробництва та функції споживання нововведення.
Розширений міжорганізаційний інноваційний процес проявляється в порушенні монополії першого винахідника нововведення та в утворенні нових його виробництв, що сприяє конкуренції та вдосконаленню якості винайденого товару, технології чи послуги.
Простий інноваційний процес переходить в товарний через дві фази:
перша — створення нововведення, друга — його розповсюдження.
Перша фаза – це послідовні етапи наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт, організації дослідного виробництва і збуту інно¬ваційного продукту.
До першої фази відносять також розповсюдження інформації про новий продукт через інформаційно-комунікаційні канали.
На другому етапі проходить розповсюдження інновації в нових умовах та в нових місцях використання. В результаті другого етапу зростає кіль¬кість як виробників інноваційного продукту, так і його споживачів. Для швидкого розповсюдження інновації необхідна розвинена інфраструктура.
Інновації можна класифікувати за рядом ознак. Залежно від техноло¬гічних параметрів інновації поділяють на продуктові і процесові. Продук¬тові інновації включають використання нових матеріалів, нових напівфа¬брикатів і комплектуючих, отримання принципово нових продуктів.
Процесові інновації означають нові методи організації виробництва, нові технології, нові методи управління виробництвом. Процесові інновації можуть бути пов'язані з створенням нових орга¬нізаційних структур в складі підприємства.
За типом ринкової новизни інновації поділяються на: нові для світо¬вих ринків, нові для національних ринків, нові для конкретного підпри¬ємства або групи підприємств.