Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств

Організаційна структура управління підприємства зазнала змін разом з трансформацією самого підприємства з державного на акціонерне. Нинішня організаційна структура управління ВАТ "Електроприлад" є типовою для акціонерних товариств. Вищим органом керівництва звичайно ж є збір акціонерів. На ньому вирішуються різнорідні питання глобального та стратегічного характеру, призначаються найвищі посади, визначаються розміри зарплат персоналу та керівництва, визначаються напрямки використання фінансових ресурсів, розробляється виробнича та ринкова стратегія розвитку підприємства.

Також вищий орган має два своєрідні супутники. Це ревізійна комісія та спостережна рада (наблюдательный совет). Спостережна рада координує діяльність зборів акціонерів.

ВАТ "Електроприлад" хоч і є акціонерним товариством, воно, все ж таки, має свої характерні особливості, які відображені в організаційній структурі управління підприємством. До таких особливостей, перш за все, входить ревізійна комісія. Ця комісія слідкує за дотриманням, правильністю та точністю виконання встановлених правил, нормативів та показників в процесі виробництва потенціометрів та нормуючих перетворювачів. Виробництво цих продуктів відбувається на спеціалізованому обладнанні по таємній технології. А тому є нагальна потреба суворого виконання та дотримання техніко-організаційних обмежень.

Другою характерною особливістю оргструктури є спеціалізоване конструкторське бюро, з діяльністю якого узгоджує свої дії відділ головного технолога і всі виробничі підрозділі основного профілю (по виробництву та комплектації потенціометрів і нормуючих перетворювачів). Організаційна структура управління підприємством представлена в додатку 1.На ВАТ "Електроприлад" мають місце наступні виробничі процеси: заготівельний, механічна обробка, заточка, зубонарізка, шліфування, токарні процеси, штамповка, пресування, електрофарезна гальванообробка, пістолетна малярна обробка, напилення, збірка, монтаж, гравіровка, намотка, пропитування, слюсарні процеси.

Виробнича структура на підприємстві носить змінний характер в залежності від пріоритетів, які визначає керівництво. Орієнтовну схему виробничої структури зображено на рис.2.1.

Механічна обробкаМалярна обробка

Складальні цехи

Рис.2.1. Схема виробничої структури.

Взаємозв’язок між елементами цієї структури з’являється лише у разі потреби. Наприклад, підприємство отримало замовлення, на кінець наступного місяця поставити 4 тис. потенціометрів. Начальники підготовчих цехів (гальванопокриттів та штамповки) а також механічних цехів (намотка, монтаж) одразу налагоджують виробничий взаємозв’язок. Це все, звичайно, відбувається за згоди керівництва, навіть за підтримки. Утворюється так би мовити “зелений коридор”, при цьому всі інші підготовчі та виробничі процеси не припиняються, а відходять на другий план. Якщо по пріоритетному напрямку відмічається недостатнє завантаження або ж підприємство не встигає вчасно виконати замовлення, можлива мобілізація додаткового виробничого, фінансового чи трудового потенціалу. В результаті реалізації поставленого завдання (виконання замовлення і т.ін.) виробництво знову повертається у звичне “русло”, або ж визначається наступний пріоритетний напрямок.

За таких умов існування виробничої системи досягається максимальна децентралізація виробничих підрозділів. Звичайно, останнє слово залишається за керівництвом акціонерного товариства, але по поточним питанням (інколи навіть по вирішенню черговості надходження напівфабрикатів на складальний конвеєр) рішення приймаються на місцях начальниками цехів під їхню повну відповідальність.

Техніко-організаційний рівень основного обладнання на кінець 1998 р. у класифікації за віком має наступний розподіл:

•До 5 років – 5 одиниць;

•Від 5 до 10 років – 90 одиниць;