Організаційна структура управління. Організація та контроль виконання рішень. Предмет науки та методи її пізнання.

Методи реалізації рішень повинні бути такими, які можна застосува¬ти на практиці.

Другою вимогою є економічність рішень. Ефект повинен бути більшим, ніж затрати, пов'язані з їх реалізацією.

Методи реалізації рішень повинні бути точними. Вони мають забез¬печувати відповідність одержаного результату тому, якого очікували.

Методи реалізації рішень повинні бути надійними, не допускати знач¬них помилок і не створювати ситуацій з підвищеним ризиком.

Успіх у справі вирішення проблем зумовлений впливом трьох груп факторів: організаційних, матеріальних і особистих. До організаційних факторів відносять, насамперед, здатність організації своєчасно перебу¬дуватися для вирішення проблеми у відповідності до умов, які змінилися.

Другий фактор – це своєчасність виявлення проблеми і наявність необхідного запасу часу для виходу з ситуації, яка склалася.

Третій фактор – це можливі наслідки. Якщо прогноз сприятливий, то виконавці будуть працювати з піднесенням, а якщо несприятливий – нео¬хоче. У першому випадку результат буде більший від очікуваного, а в дру¬гому – гірший.

На ефективність реалізації рішення впливає надійність організації, її стабільність у відношенні до різноманітних перешкод, які можуть ство¬рити відхилення від наміченого шляху.

До матеріальних факторів відносять наявність необхідних для цього ресурсів – природних, технологічних, інформаційних тощо та можливість вільного маневрування ними.

Особисті фактори – це необхідний рівень кваліфікації знань і досвіду співробітників, які займаються вирішенням проблем, ступінь розуміння рішень, очікувана винагорода у випадку успіху, або навпаки, побоювання можливого покарання при невдачі, загальний морально-психологічний клімат в організації.

3.Предмет науки та методи її пізнання

Будь-яку науку можна розглядати як самостійну дисципліну, яка містить певні галузі знань.

Наука управління має три складові: предмет, метод і теорію. Предме¬том науки управління є процеси створення, функціонування і розвитку організаційних утворень (підприємств, виробничих систем, а також сис¬тем відносин управління, які об'єктивно виникають на різних рівнях сус¬пільного та індивідуального відтворення матеріальних благ). У даному курсі вивчаються:

-теоретичні положення в галузі управління, які стосуються будь-якої

сфери діяльності (виробництво, фінанси, маркетинг);-прикладні аспекти менеджменту та досвід конкретних організацій;

-розробка системи менеджменту для конкретних економічних, вироб¬ничих, технологічних, соціальних та інших умов,

Теоретичним фундаментом наукового управління сучасним виробниц¬твом є економічна теорія, яка вивчає різні системи виробничих відносин.

Визначаючи предмет науки управління, необхідно виходити із суті праці менеджера-управлінця, результатів його діяльності.

Відомо, що кінцевим результатом роботи менеджера є прийняття рішень. Часто вони приймаються в умовах впливу значної кількості фак¬торів внутрішнього та зовнішнього характеру, тому менеджер повинен во¬лодіти знаннями в галузі організації виробництва, підприємництва, мікро- та макроекономіки, комерційної діяльності, фінансово-кредитної, соціаль¬ної політики. Він повинен знати статистику, теорію ймовірностей, лінійно¬го програмування і багато інших дисциплін. Природно, що для ефектив¬ного рішення вимагається склад дисциплін, які охоплюють всі сторони практики управління. Тому об'єднуючу роль тут відіграє загальна теорія управління, яка дає цілісну уяву про науку управління і утворює її загаль¬ний теоретичний фундамент. Які ж питання піднімаються в теоретичних основах управління?