Принципи і методи фінансового планування

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин¬ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит¬ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст¬ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов¬лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча¬сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате¬ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис¬тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри¬ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе¬чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підпри¬ємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід¬ними фінансовими ресурсами;

• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ра¬ціональності його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за ра¬хунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіж¬них засобів. Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:

які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпоря¬дженні;

які джерела їх надходження;

чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабю¬джетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і дохо¬дів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові по¬казники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації пла¬нових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, Що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансо¬вих ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими норма-швами с ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нор¬мативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показ¬ники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показ¬ників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.