Розрахунок малого виробництва

1.Фрезерування базової площини, витримав розмір 20мм;

2.Фрезерування уступа, витримав розмір 90мм;

3.Свердління двох отворів 19,8мм;

4.Зенкерування двох отворів 20мм;

5.Свердління 5-ох отворів 3,3мм;

6.Нарізування різьби в 5-ох отворів М4-6Н;

7.Свердління двох отворів 11мм;

Всі технологічні операції та їх тривалість зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2.

1.2. Здійснення синхронізації технологічних операцій

проектованого поточного виробництва

Під синхронізацією розуміють методи за допомогою яких досягається рівність або кратність тривалості часу операцій такту або ритму. Синхронізація може здійснюватись в 2-ох формах: грубій і точній.

Груба може здійснюватись 3-ма способами:

1.Концентрація або диференціація операцій;

2.Введення паралельних робочих місць;

3.Комбінування;

Методи точної синхронізації:

1.Зміна режимів роботи обладнання;

2.Раціоналізація прийомів роботи;

3.Застосування інструментів, які скоротчують основний час та спец. пристосувань, які скорочують додатковий час;

4.Покращення організації робочих місць і інше.

Для здійснення синхронізації ми плануємо технологічну лінію в послідовності технологічних операцій та визначаємо:

ведуче обладнання;

вузькі робочі місця;

Ведучим називається виробниче обладнання, на якому виконується основна технологічна операція і яке займає найбільшу питому вагу у вартості основних фондів, що використовуються для виробництва даного виробу (втрати від недовантаження найбільш вартісного обладнання значно більші, ніж втрати від недовантаження дешевого обладнання).