Досягнення макроекономічної рівноваги

начають обсяг номінального продукту, а отже, формують за-

гальний рівень цін.

5. За класичною моделлю сукупний попит пристосовується до про-

позиції.Ціни відіграють вирішальну роль при визначенні по-

питу.

6. Ринок заощаджень (інвестицій) регулються взаємодією пропози-

ції заощаджень і попиту на інвестиції. Вирішальною тут є

ставка процента. Остання відіграє особливу роль у формуванні

макрорівноваги, визнаючи розподіл сукупного попиту на дві

частини: споживання та інвестиції.

7. Головними інструментами макроекономічного саморегулювання

за класичною моделлю є: загальний рівень цін як чинник по-

питу на ринку товарів; ставка процента як чинник розподілу

сукупного попиту (при його незмінній величині).

8. Кейнсіанська модель товарного ринку грунтується на виз-

наченні ролі сукупного попиту у формуванні макрорівноваги.

Рівновага без втручання держави може встановитись на рівні,

що не гарантує повного використання ресурсів, тобто повної

зайнятості. Тому держава розглядається як важливий чинник

макрорівноваги.

9. Відводячи вирішальну роль сукупному попитові, а отже, і су-

купним витратам, в моделі розрізняють заплановані та фак-

тичні витрати.

10.Модель, у якій поєднано заплановані витрати та фактичні

витрати, функції споживання та інвестицій, графічно має