Інфляція, її шкідливий вплив на економіку різних країн та України окремо; антиінфляційнї заходи.

-Інфляційні очікування – виникнення у інфляції самопідтримуючегося характеру. Населення та постійні суб‘єкти звикають до постійного підвищення рівня цін. Населення вимагає підвищення заробітньої плати та наперед запасається товарами, очікуючи їх близьке збільшення в ціні. Виробників же хвилює збільшення цін з боку їх поставщиків., одночасно закладаючи в ціну своїх товарів зростання цін на обладнання. Живий приклад таких інфляційних очікуваннь ми можемо спостерігати в наш час.

В теоріях, що розроблюються західними економістами, виділяються в якості альтернативних концепцій інфляції попиту та інфляції утримок. Такі концепції розглядають різні причини інфляції.[ 7 ]

Інфляція попиту – порушення рівноваги між поитом та пропозицією зі сторони попиту. Головними причинами тут можуть бути збільшення державних замовленнь (наприклад, воєнних), збільшення поиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості та майже повної загрузки виробничих потужностей, а також зростання притбальної властивості працюючих (зростання заробітньої плати) в результаті, наприклад, спільних дій правсоюзів. Внаслідок цього виникає надлишок сплатних коштів в обороті створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Інфляція утримок – зростання цін внаслідок збільшення утримок виробництва. Причинами утримок виробництва можуть бути агополістична політика ціновиникнення, економічна та фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії правсоюзів, що вимагають підвищення заробітньої плати, та ін.

На практиці не важко відрізнити один тип від іншого, усі вони тісно пов‘язані та постійно взаємодіють між собою та, наприклад, зростання заробітньої плати може виглядати і як інфляція попиту і як інфляція утримок.

Необхідно також виділити те, що в жодній економічно розвиненій країні не спостерігалася в другій половині XX століття повна зайнятість, вільний ринок або стабільність цін. Ціни із-за деяких причин цього періоду зростали постійно навіть в період застою виробництва. Таке явище називається стагфляцієй - інфляційним зростанням цін в умовах стогнації – застою виробництва, економічної кризи.[ 4 ]

2. Інфляційнї процесси в Україні в 1991 – 2003р.

2.1. Аналіз динаміки інфляції в Україні в 1991 – 2003р.

Основне завдання центрального банку – підтримання стабільності купівельної спроможності вітчизняної грошової одиниці. За останні 10 років дедалі більше центральних банків визначає своєю головною ціллю забезпечення низького рівня інфляції. Для багатьох інших центральних банків інфляція є ціллю монетарної політики. Як правило індикатором виконання завдання слугує індекс споживчих цін. Проте в короткостроковому періоді інфляція не перебуває під повним контролем центрального банку, а зміни в монетарній політиці повільно впливають на зміну цін протягом певного проміжку часу. Тому розробники монетарної політики центрального банку почасти користуються таким показником як базова інфляція. Цей підхід дає змогу застосовувати точніший індикатор виміру зміни цін основного “ядра” товарів та послуг, а тому спияти економічному зростанню та подоланню інфляції.

Як один із варіантів в Україні може застосовуватися такий показник як базова інфляція, виміряна статистичним методом. Оскільки в українському кошику споживчих товарів значною є питома вага продовольчих товарів (мал.2.1), то видаляти весь їх перелік неприпустимо. У процессі дослідження базової інфляції з кошика вилучаються такі товари як :

-“паливо”

-“послуги зв‘язку”

-“інші послуги”

Мал. 2.1.- кругова діограма

оновленного споживчого кошика