Інфляція, її шкідливий вплив на економіку різних країн та України окремо; антиінфляційнї заходи.

-зниження життєвого рівня населення.

Розкриття поняття інфляцїї, як переповнення каналів паперо-грошового обігу виступає односторонньою та не розкриває всих причин її виникнення. Таким чином, інфляція – багатоплановий феномен, що вбирає в себе виробничий, грошовий та репродуктивний аспекти.[ 11 ]

Оскільки інфляція виявляється в рості цін, то її рівень визначається рівнем цін, а точніше індексом цін. Вона показує на скільки відсотків виросли ціни поточного року (місяця) порівняно з цінами попереднього (базового)

Інфляцію класифікують за різними критеріями:

-соціально-економічних умов;

-типу грошової системи країни;

-факторів та ступеня інфляційних процессів.

Найбільш поширеною стала класифікація процессу інфляції за ступенем її інтенсивності. Швидкість зростання інфляціі змінює її характер; межі між різними видами інфляції достатньо умовні (схема 1.1.)

Малюнок 1.1.- види інфляції

Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то “люди довіряють грошам” і охоче нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купівельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контракти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують. Люди не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в “реальних” активах, а не в “грошових“ чи “паперових”, тому що вірить, що їхні грошові активи збережуть свою реальну вартість.

Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами – 20, 100 чи 200 % за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція інколи спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноамериканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до 700 % на рік у 70-80-ті роки.

Слід зазначити, що у 80-ті роки галопуюча інфляція спостерігалася в декількох країнах Латинської Америки та Південної Азії. В післявоєнний період капіталізм пережив дві великі хвилі інфляції: 1945 –1952 р.р. при переході від воєнної економіки та в 1974 –1981р.р. під апливом нафтових шоків.Але західним країнам вдалося зменшити інфляційні процесси.(1)

Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу інфляцію, виникає третій і смертельний вид інфляції – гіперінфляція. Нічого хорошого не можна сказати про ринкову економіку, в якій ціни зростають на мільйони чи навіть мільярди процентів на рік.[ 9 ]Аналіз виявляє декілька характерних рис гіперінфляції. По-перше, реальний попит на гроші, виміряний як відношення запасу грошей до рівня цін, падає дуже різко. Під кінець гіперінфляції в Німеччині реальний попит на гроші становив лише 1/30 від рівня дворічної давності. По-друге, відносні ціни стали дуже нестабільними. За нормальних умов реальна заробітна плата індивіда змінюється лише на процент, а то і менше із місяця у місяць. У1923 р. реальна зарплата в Німеччині змінювалася в середньому на третину (вгору чи вниз) щомісяця. Ці неймовірні коливання у відносних цінах і реальний заробітній платі – несправедливості и спотворення, що спричинені цими коливаннями,– іллюструють головну втрату від інфляції.[ 8 ]

Прикладом гіперінфляції може бути Германія після першої світової війни (1923р.) – рівень росту цін рахувався 10 – 12–значними цифрами, ціни підвищувались декілька разів протягом дня.

Ящо далі класифікувати інфляцію, то можна виділити декілька її типів (схема 1.2.)