Зайнятість та безробіття; їх аналіз

1.Вступ. Зайнятість та безробіття як головні індикатори

макроекономічної нестабільності............................................................................3

2.Визначення зайнятості та безробіття. Теорії зайнятості, причини

виникнення безробіття..............................................................................................3

3.Безробіття, його різновиди. Природний рівень безробіття. Основні

причини існування стійкого рівня безробіття........................................................5

4.Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена........................8

5.Проблеми безробіття в Україні..........................................................................8

6.Література...........................................................................................................11

7.Додаток1

8.Додаток2

1.Вступ. Зайнятість та безробіття як головні індикатори макроекономічної нестабільності.

Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Економічна система, що створює додаткову кількість робочих місць, ставить задачу збільшити кількість суспільного продукту і тим самим у більшому ступені задовольнити матеріальні потреби населення. При повній зайнятості обсяг виробництва є максимально можливим. Тому він називається потенційним і вимірюється за допомогою потенційного валового внутрішнього продукту(ВВПп).В умовах неповної зайнятості фактичний обсяг виробництва менший від потенційного, тобто ВВПф < ВВПп ,тобто при неповному використанні наявних ресурсів робочої сили(безробітті) система працює не досягаючи границі своїх виробничих можливостей. Чималі втрати безробіття наносить і життєвим інтересам людей, не даючи їм прикласти своє уміння в тому роді діяльності, у якому людина може найкращим чином виявити себе, через що людина переносить серйозний психологічний стрес.

Отже зайнятість та безробіття є головними індикаторами макроекономічної нестабільності, і одними із ключових показників для визначення загального стану економіки, для оцінки її ефективності.

2.Визначення зайнятості та безробіття. Теорії зайнятості, причини виникнення безробіття

Зайнятість – це діяльність працездатного населення країни, спрямована на відтворення валового внутрішнього продукту та національного доходу.

Повна зайнятість означає використання усіх придатних до цього трудових ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати. Разом з тим повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності і розумності. Слід враховувати ступінь раціональності зайнятості, на який впливають технічні, технологічні, соціальні і економічні фактори.

До працездатного населення країни відносяться чоловіки віком 16-59 років, жінки віком 16-54 років, а також особи старшого віку та підлітки, які працюють у різних галузях економіки або зайняті іншою економічною діяльністю.

У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 році Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії.