Категорii iнфляцii
Грошово-кредитна (монетарна) полiтика — сукупнiсть форм та iнструментiв державного впливу на пропозицiю грошей з метою регулювання економiчного циклу, попередження i подолання спаду виробництва, досягнення рiвноваги на нацiональному ринку за умов повної зайнятостi та вiдсутностi iнфляцiйних процесiв.
Державний борг — нагромаджена сума позичених урядом коштiв для фiнансування дефiцитiв бюджету.
Державний бюджет — 1) офiцiйно визнаний i затверджений вiдповiдними органами державноi влади збалансований кошторис грошових доходiв та витрат держави на певний строк (рiк, пiврiччя, квартал); 2) основний фiнансовий план держави, який має силу закону i вiдображає економiчнi вiдносини, опосередкованi рухом грошей у процесi утворення і використання централiзованого фонду грошових коштiв держави.
Дефiцит державного бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.
Дефлятор ВВП — iндекс цiн, який враховує динамiку цiн та змiни в структурi виробництва, визначається як вiдношенная номiнального ВВП до реального ВВП.
Дефляцiйний розрив — такий стан економiки, за якого сукупнi витрати меншi, нiж вартiсть потенцiйного обсягу нацiонального виробництва, що зумовлює падiння загального рiвня цiн.
Дефляцiя — тривале зниження рiвня цiн в економiцi.Додана вартiсть — вартiсть створена в процесi виробництва на конкретному пiдприємствi, яка визначає його реальний внесок у створення ВВП. Включає заробiтну плату, прибутки, податки на виробництво за вирахуванням субсидiй на виробництво. Визначається як рiзниця між виручкою вiд реалiзації i вартiстю сировини та матерiалiв придбаних у постачальникiв i використаних у виробництвi.
Екзогеннi змiннi — величини, що перебувають поза макромоделлю.
Економiчна безпека — спроможнiсть країни нейтралiзувати дiю негативних зовнiшнiх факторiв власними внутрiшнiми ресурсами.
Економiчна ефективнiсть — досягнення найвищих результатiв за найменших витрат, вiдображається у зниженнi сукупних витрат на одиницю продукцii.
Економiчна полiтика — сукупнiсть економiчних цiлей та завдань, а також цiлеспрамованих дiй держави на господарськi процеси на макро- i мiкрорiвнях з метою створення i удосконалення рамкових умов економiчного розвитку в межах обраного суспiльного ладу.
Економiчна рiвновага — стан економiки, за якого попит дорiвнює пропозицiї i жоден учасник ринку не зацiкавлений змiнювати запланованi обсяги купiвлi-продажу. Розрiзняють стiйку, нестiйку i загальну економiчну рiвновагу. Економiчва рівновага стiйка, якщо пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, якi порушують рiвновагу, економiчна система сама пiд впливом внутрiшнiх сил повертасться у стан рiвноваги. Економічна рiвновага нестійка, якщо, порушена, пiд дiєю екзогенних iмпульсiв, макроекономiчна рiвновага не вiдновлюється. Загальна економічна рiвновага — стан економiки, за якого на всiх ринках — економiчних благ, грошей, iнвестицiй, працi, заощаджень — рiвновага досягається одночасно.
Економiчна система — певним чином упорядкована система зв’язкiв між виробниками i споживачами матерiальннх i нематерiальнях благ i послуг.
Економiчне зростання — довгострокова тенденцiя збiльшення потенцiйного рiвня виробництва за умов повної зайнятостi.
Економiчний дирижизм — активна участь держави у визначеннi напрямiв та динамiки соцiальноекономiчного розвитку краiни на основi використання широкого спектра економiчннх методiв та фiнансових iнструментiв.
Економiчний цикл — характеризуєтьса перiодичним зростанням та зниженням дiловоi активностi, що виявляється у формi невiдповiдностi попиту i прогтозицiї.