Категорii iнфляцii
Автономнi iнвестицiї — частина реальних iнвсстицiй, яка не залежить вiд рiвня та змін нацiонального доходу i здiйснюсться при незмінному сукупному попитi на блага.
Агрегування — додавання однорiдннх показникiв з метою отримання бiльш загальних, сукупних величин.
Акселератор — коефiцiєнт, який показує, скiльки одиниць додаткового основного капiталу необхiдно для виробництва додаткової одиницi продукцiї.
Аналiз ex ante — прогнозне моделювання економiчних процесiв i явищ на основi певних теоретичннх концепцiй. Мета аналiзу — визначити, якi фактори i яким чином будуть впливати на значения макроекономiчних показникiв у майбутньому.
Аналiз ex post — аналiз, що базується на визначеннi макроекономiчних параметрiв минулого перiоду з метою отримання iнформацiї про те, як нацiональна економiка функцiонувала i яких результатiв досягла. На основi результатiв ех роst аналiзу вiдбувається коригуваная макроекономiчннх концепцiй та розроблення нових.
Антиiнфляцiйна полiтика — сукупнiсть заходiв держави, спрямованнх на встановлення вiдповiдностi мiж темпами зростаная грошової маси i темпами зростання обсягiв виробництва економiчних благ. Антиiнфляцiйна полiтика може здiйснюватися лише у випадку вiдкритоi iнфляцiї.
Безробiття — стан ринку працi, за якого пропозицiя робочоi сиди перевищує попит на трудовi ресурси.
Безробiття iнституцiйне — вид безробiття, пов’язаннй з функцiонуванням самих iнститутiв ринку працi та факторами, якi впливають на попит i пропозицiю на ньому (неповна iнформацiя про вакансii, завищений рiвень допомоги у зв’язку з безробiттям, заниженi податки на доходи тощо).
Безробiття структурне — вивiльнения робочої сили пiд впливом структурних зрушень в економiцi, якi змінюють попит на окремi професiї i спецiальностi.
Безробіття фрикцiйне — тимчасове безробiття, яке пов’язане з добровiльним чи вимушеним пошуком або очiкуванням роботи.
Безробiття циклiчне — вивiльнения робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто тiєю фазою економiчного циклу, яка пов’язана з кризовими явищами в екомомiцi, скороченням сукупного попиту, вiдповiдним скороченням зайнятостi та зростанням безробiття.
Бюджетно-податкова полiтика — система заходiв, спрямована на регулювання державних фiнансiв за допомогою податкових важелiв з метою забезпечення високого рiвня зайнятостi i стабiльного динамiчного розвитку економiки краiни.
Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) — сумарна ринкова вартiсть усiх кiнцевих товарiв i послуг, вироблених на територii країни резидентами i нерезидентами за певний перiод часу, як правило, за рiк.
Валовi внутрiшнi iнвестицiї— затрати на новостворенi капiтальнi товари у формi будiвель i споруд, машин, устаткуваяня, приросту запасiв.
Валютний курс — цiна однiєi валюти, виражена в одиницях iншої валюти.
Вiльна торгiвля (фритредерство) — зовнiшньоекономiчна полiтика, за якої держава не втручається у торгiвельнi вiдносини з іншими країнами; вiдсутнiсть штучних (створених урядом) бар’єрiв на здiйснення торгових операцiй мiж рiзними країнами.
Галопуюча iнфляцiя — iнфляцiя, що характеризується зростанням рiвня цiн вiд 10% до 200% на рiк.
Гіперiнфляцiя — iнфляцiа з високими темпами (цiни зростають до 1000% на рiк). Пiд час гiперiнфляцii поведiнка споживачiв визначається намаганням вкласти грошi у матерiальнi цiнностi, втрачається довiра до грошей та вiдбувається перехiд до бартеру.
Гранична схильнiсть до споживання — частка приросту споживання у додатковiй одиницi доходу.